— Цуценя придбав за деякий час після смерті мого пса. Спершу хотів бігля, але ціни дуже кусалися. Коштував майже 12 тисяч гривень. Врешті-решт зупинився на спанієлі. Вони дуже симпатичні й активні. Такого собаку я і хотів, — розповідає 23-річний Василь Смерека. Живе в приватному будинку в Щербанях Полтавського району. Родом із Закарпаття. Вдома має 1-річного спанієля Лакі.
Із Василем зустрічаємося в Копусному парку в Полтаві. Чоловік у світлих джинсах і білій футболці з яскравим принтом. Поряд із ним на повідці — спанієль золотистого кольору. Хлопець розповідає, як потрібно доглядати породистого пса.
— Заводчиків знайшов в Інтернеті. При зустрічі запропонували обрати щеня, яке сподобається. Лакі тоді вже був найактивніший — інших кусав за вуха, випрошував погратися. Побачив і зрозумів — це мій хлопчик, — каже Василь. — Придбав його за 2300 гривень. Ще за 500 купив повідець. У 100 гривень обійшовся нашийник, ще 100 — дві миски,
Хлопець сідає на лавку. Лакі підбігає й лягає поряд.
— Лакі був лише місяць. Мало що розумів. Та вже тоді почав тренувати. Насаперед привчав до туалету. Без щеплень не можна було випускати надвір. Тож пес ходив на пелюшки. Часто і поза ними. Я терпів і прибирав. Привчити собаку ходити надвір — довгий процес. У мене зайняв майже рік. У щенят невеликий сечовий міхур, тож вони не можуть стримуватися. А через роботу я не міг вигулювати його три чи чотири рази на день.
У місяць зробили йому першу прививку. За два тижні — другу. У період карантину (так називають проміжок між щепленнями. — Газета) виносив його на вулицю, аби звикав до звуків. Командам навчався легко. За три-чотири повтори вивчив "сидіти", "дай лапу", "до мене". Головне — дати собаці зрозуміти, що від неї хочеш. Я брав шматок сиру чи ізюм — Лакі їх просто обожнює. Підносив понюхати, а потім давав команду. Коли хотів лапу — підставляв руку й трохи опускав його тулуб, аби сів. І Лакі все швидко схоплював.
Пес лагідний. Дає себе гладити.
— Це для нас велика проблема. Мав навчити його нікого не підпускати до себе. Бо це для собак небезпечно. Хтось може нагодувати ядом чи ще чимось. Але Лакі настільки любить людей, що кидається в обійми до кожного. Пильную, як можу, — говорить Василь. — Малим любив кусатися. Ми давали команду "фу", та не завжди спрацьовувала. Коли дуже розходився, міг цапнути до крові. Доводилося шльопнути трошки по морді, аби зрозумів, що зробив щось не те.
Складність була з вухами. Спанієлям їх треба чистити двічі на тиждень. І купатися він теж не любить. Доводиться постійно заспокоювати.
Собаку треба обирати таку, яка підходить саме вам, додає Василь. Спаніелі стануть чудовими друзями активним людям, які не люблять сидіти вдома. Якщо до вподоби самотність і спокій — краще взяти мопса або кота.
8 
Коментарі