Привіт, кумо! Чула — мої земляки зі славного села Тахтаулове, що під Полтавою, погрожують відділитися від України і створити автономну Тахтаулівську республіку. Зі своїми законами, навіть із прапором і гербом.

За прапор деякі люди говорили, що добре б щось синьо-жовте, на знак дружби з сусідом — Україною. Щодо герба, то я, як громадянка Тахтаулівської республіки в екзилі, підтримую пропозицію мати на ньому свиню. По-перше, зараз китайський рік свині, і в Україні всі наче показилися через це — китайськіші за самих китайців, особливо політики. Куди не плюнь — свиня.

А по-друге, сепаратизм через свиней і почався. Коли я ще жила в Тахтаулові, більшість селян працювали на дослідній свинофермі Академії наук. Було це за радянських часів. Казали, що ферма — найбільша в Союзі. Свиней крали, але виключно свої й "по чуть-чуть". Коли була малою, сусід раз узяв на дєло: свиноматка опоросилася більшою кількістю поросят, аніж могла вигодувати, і ми стибрили зайвих. Тоді вміли красти етично.

Свиней крали виключно свої

Зараз на фермі завелися інвестори, і, за словами селян, красти почали чужі й по багато. Земляки вимагали від Академії наук віддати їм хоча б землю з-під колишнього свиногосподарства. Це й призвело до погрози виходу зі складу України, бо вона не захищає прав своїх громадян.

Загалом усі полтавці схильні до сепаратизму. Кременчук постійно виступає за власну область. Полтава вважає, що з неї пішла цивілізація. Але Полтавщина з усіх боків оточена Україною й не має виходу до моря. А без укріплених кордонів і зв"язку зі світом сепаратизм приречений.

Тому я створила посольство Тахтаулівської республіки у своїй хаті в Лондоні. Знайшла земляка Сашка, який доробляє мені паркан. А коли розберуся з кордонами, почну налагоджувати дипломатичні стосунки з закордоном. Уперед, земляки, но пасаран! За тахтаулівську свиню!

×