Вона була в школі відмінницею, він — гімнастом. Вона виросла і стала слідчим: не змогла знайти роботу перекладача. Він виріс і став злодієм-висотником: не зміг інакше діставати наркотики коханій, а після її смерті не зміг зупинитися. Їй доручили вести його справу.

Був початок 1990-х. Уся її міліцейська зарплатня йшла на ліки матері, що доживала останні місяці з раком. Його матір носила йому передачі з домашніми котлетами, від запаху яких вона зомліла. Він співчував їй, слухав про її життя. Вона ніколи ще не знала такого розуміння. Вона покохала його з першого погляду. Вона була світлокоса, синьоока, тендітна розумниця з двома вищими освітами. Він — чорнявий, вуглуватий, високий одеський злодій із двома ходками.

Вона вивозила його на "слідчі експерименти" до хати його матері, вони кохали, кохалися, вечеряли, говорили. Вона, слідчий зі стажем, повністю довіряла йому, рецидивісту. За три дні до суду він попросив його постригти, вийшов у двір витрусити простирадло і не повернувся.

Уся її міліцейська зарплатня йшла на ліки матері

Її заарештували. Колишні "подєльщики" здали його; їхню справу об"єднали в одну. Її засудили з відтермінуванням вироку, заборонивши працювати в органах.

Мама померла. Йому дали шість років. Вона спершу пробачила його, а потім він попросив пробачення. Вона приїхала до нього на зону, й вони одружилися. Вона жила очікуванням. Він демонстрував взірцеву поведінку і вийшов раніше. Після повернення із зони через дев"ять місяців у них народилися близнюки.

Ця новина — п"ять років тому — була останнім, що я чула про Катерину і Віталія. Коли ми знімали про них програму, він іще був у тюрмі. Але з нею ми говорили довго. Вона мала живі, стражденні, прекрасні очі, які рідко мають ті, хто робить усе в житті правильно. Вона не втрачала віру навіть у камері, під слідством, після його зради.

Я заздрила їй тоді, й ще більше заздрю зараз.

×