Поблизу третього під"їзду п"ятиповерхівки по вулиці Калініна, 14 у Полтаві сидять дві бабусі. Під лавочкою цеглини, якими закривають нори пацюків.

— Отак було сидимо, бачимо — біжить криса завбільшки з кота, — каже жінка років 60 в темному сарафані в горошок. — Років зо п"ять підвалами не користуємося. Вони затоплені й захаращені мотлохом. Там і плодиться ця нечисть. А тоді під"їздами бігає. Щурів кілька разів травили ЖЕКівці. Сміття кругом валом.

— У першому під"їзді щур укусив за ногу 23-річного хлопця, — долучається до розмови Сергій Колібабчук, 77 років.

Разів десять скаржилися на мишей жителі будинку по вулиці Уютній. Ходити до комунальників 78-річна Ніна Мельниченко не годна, нещодавно мала інсульт, тому до ГЖЕДу N6 послала сестру Антоніну.

— Відкриваю духовку, а звідти миша вискакує. Я з ними воювати не можу, — скаржиться Ніна Григорівна. — Приїде зять — хоч мишоловки поставить чи зерна отруєного насипле. Тоді ходжу й на них наступаю.

Відкриваю духовку, а звідти миша вискакує

Гризуни зустрічаються в 40% квартир і будинків Полтави. На їхнє знищення ГЖЕДам щороку необхідно понад 120 тис. грн. Грошей із бюджету не виділяють уже п"ятий рік.

На замовлення ГЖЕДів щурів труїть дезінфекційна станція.

— Ми готові провести дератизацію в місті. Але ГЖЕДам нічим розраховуватися, — каже головний лікар дезінфекційної станції Петро Матвійчук.

Найбільше щурів і мишей на звалищах та в будинках зі сміттєвими камерами. Восени гризунів прибавляється ще: з полів холод жене їх до теплих міських підвалів.

— Там у людей перегнивають продукти. А це знахідка для щурів, — говорить головний інженер ГЖЕДу N12 Валентина Кривошапко, 49 років. — Ми маємо заплатити дезінфекторам 500 гривень. Та нам самим іноді на зарплату не вистачає.

Гризуни переносять лептоспіроз. Протягом трьох останніх років на недугу захворіло 70 жителів області. Шестеро з них померли.

— Найлегше заразитися у водоймах зі стоячою водою. Туди щури можуть занести свої виділення. Рибалки й купальники інфікуються через рани та порізи на тілі, — говорить завідувачка епідемічного відділення міської санстанції Марія Катеринчук, 53 роки. — Інфекція може потрапити з харчами, що не підлягають термічній обробці — печивом, сіллю, цукром.

Кілька місяців тому в селі Новооріхівка Лубенського району від лептоспірозу помер 35-річний Олег Карпенко. Він тримав свиней, корів, коней, птицю. Продавав молоко та м"ясо.

— Точно не відомо, де він підхопив хворобу. Міг через рану занести, — припускає лікар-епідеміолог Лубенської районної санстанції Ірина Салікова, 39 років. — Тиждень пролежав удома з високою температурою та сильними болями в спині. Думав, що радикуліт. До лікарні звернувся, коли сеча пішла з кров"ю. Добу пробув у реанімації й помер.

У Полтаві живуть 10 тисяч мишей і щурів

Отруту для гризунів треба постійно міняти, бо їхній організм швидко пристосовуються до неї. Отруйні приманки випускають у формі зернових сумішей, порошків, розчинів, брикетів, паст, галет, суспензій. В Україні їх пропонують 11 видів. Найпоширеніші — "Ракумін", "Родента", "Шторм", "Ратиндан", "Крысиная смерть N1". Останнім часом гризунів знешкоджують ультразвуком та електрострумом.
У приватному центрі профдезінфекції "Велес" у Полтаві за знищення гризунів на 1 кв. м помешкання беруть від 50 коп. до 1 грн.
На 1 тис. кв. м у Полтаві живе, в середньому, 0,7 миші та 0,9 пацюка, кажуть у міській дезінфекційній станції. Тобто в Полтаві 10 тис. гризунів.
Пара плодить за рік близько 800 щуренят. У тварини дуже висока соціальна ієрархія. Наприклад, після тривожного сигналу щура-розвідника до отрути не доторкнеться жоден член родини.

×