На цьому знімку учні 4 класу восьмирічної школи села Серебряне Новогеоргіївського району Кіровоградської області. Ми сфотографувалися 1957 року, на честь 12-ї річниці Перемоги у Великій Вітчизняній війні.

Я трохи пам"ятаю, як наш класний керівник Козаченко Катерина Карпівна, яка сидить із сином у середньому ряду, зібрала нас фотографуватися. Дуже просила, щоб ми тихо сиділи та дивилися на фотографа. Фотографував нас чоловік на прізвище Бублик. Для нас тоді це була велика диковинка та велика радість.

Класний керівник уже померла. Хлопчик справа від неї — Микола Панасенко. Зараз він на пенсії, мешкає в селі Омельник Онуфріївського району на Кіровоградщині. Його дружина Надія Линник була вчителькою цієї ж школи. Одружилися вони з Миколою в 1970-му. Мають доньку Анжелу, яка працює медиком.

У першому ряду знизу зліва сидить Іван Кочерга. Зараз він пенсіонер, живе в Кременчуці. П"ятий школяр зліва — Григорій Козаченко. Це син класного керівника. Після школи він закінчив залізнично-дорожній технікум, працював машиністом потяга. Зараз теж на пенсії. У верхньому ряду четверта — Тетяна Козаченко. Після школи пішла працювати в колгосп "Більшовик" у селі Серебряне. Була завідуючою ферми. Дуже гарно співала на святах.

У середньому ряду п"ятий зліва — я. Після школи пішов працювати в колгосп "Більшовик". За кошт колгоспу закінчив курси підготовки керівників художньої самодіяльності. До 1980-го працював у Будинку культури. Переїхав жити в село Мусіївка на Полтавщину.

Після школи учні не зустрічалися жодного разу. Із однокласників, зображених на фото, усі живі.

×