— Василь Васильович дуже скромною людиною був. Усе не погоджувався на голову райради ветеранів. 14 листопада ми саме вчергове його обрали заступником, — каже про покійного мешканця Карлівки Василя Запорожця голова ради ветеранів Сергій Сохань, 82 роки.

Василь Запорожець помер на 84-му році життя. Поховали чоловіка військові з Полтавського гарнізону під залпи з автоматів.

У 19 років, саме в день народження, Запорожця призвали в армію. Звідти направили на фронт. Він двічі був поранений. Після війни очолив один із відділів Карлівського військкомату. У відставку пішов у званні підполковника.

— Пізніше йому присвоїли полковника. Він мав два ордени Червоної зірки, ордени Богдана Хмельницького ІІІ ступеня та Великої Вітчизняної, багато медалей, — розповідає Сохань.

Покійний хворів на аритмію й гіпертонію.

— За останні три місяці він пережив три інсульти. Знепритомнів, голячись за столом. За два дні перед смертю нікого не впізнавав, — розповідає син Віктор, 56 років.

Запорожець залишив дружину, двох дорослих онуків та п"ятимісячну правнучку Ганну.

×