2 серпня помер 93-річний Василь Дмитренко. Останні десять років чоловік жив у доньки Зіни Романко, 62 роки, в Погребах Глобинського району.
— Помер від старості. Роки взяли своє. Хоча раніше переніс два інфаркти, — переказує донька померлого Зіна. — Без діла не міг сидіти. Як тільки десь когось треба підмінити, знають, що батько не підведе. Був оптимістом, духом не падав. Йому потрібно було постійно з кимось спілкуватися, а з сусідами ладнав сильно. Був уже в солідних літах, але про мене завжди піклувався.
Василь Дмитренко народився на свято Явдохи 14 березня 1915 року в селі Сухорабівка Решетилівського району. Закінчив там семирічку. Навчався на зоотехніка в Полтавському сільськогосподарському інституті. Був на війні. У родини збереглося багато військових нагород. У післявоєнні роки Василь Ілліч працював у Великокринківському районі (тепер Глобинський район. — "ГПУ") зоотехніком на машино-тракторній станції. 1953-го родина переїхала в Козельщину, де Василь Дмитренко був зоотехніком у радгоспі, племінній станції, а потім — у виробничому управлінні району. Двадцять років після пенсії трудився в радгоспі "Козельщинський" диспетчером.
У чоловіка залишилася донька, троє онуків, вісім правнуків. У селі Потічок Решетилівського району живе рідний брат Іван.
Дружина Євгенія померла десять років тому на день народження Василя Ілліча.
4 
35413
Коментарі