— Він був принциповим і вимогливим у роботі до себе, й до інших. Було дощ чи двадцять градусів морозу, сяде на велосипеда — і гайда на перевірки по всьому місту, — розповідає про покійного колегу Валерія Шапрана з міста Гребінки лікар-лаборант районної санітарно-епідеміологічної станції Надія Гейко, 53 роки.

Валерій Іванович помер 16 лютого в 60 років у лікарні від травми голови. Він був інвалідом із дитинства. Замість правої ноги мав протез.

Шапран понад 25 років пропрацював лікарем із комунальної гігієни в районній санстанції. Раніше викладав санітарію в технікумі. Торік померла його мати. Відтоді чоловік мешкав сам.

— Здається, він жив на роботі. Був прискіпливим до кожного аналізу води, слідкував, щоб усе відповідало нормам. Його навіть на пенсії запрошували попрацювати, та вже здоров"я не було, — продовжує Гейко. — Дуже любив читати. У нього вдома була велика бібліотека. Вона його і вбила. Видно, тягнувся за якоюсь книжкою на драбині та впав. Міліціонери його знайшли біля ліжка. "Швидка" забрала, та вже було пізно.

×