"Усе кругом суне донизу"

 

Від початку осінніх злив у Полтаві можуть почати сповзати ґрунти. Вчені налічили в місті 15 найнебезпечніших ділянок.

Уздовж вул. Художньої, що на Івановій горі, в дворах перекошені брами, повалені паркани, тріщини в стінах.

48-річний Мар"ян Німіцький живе на Художній понад 20 років у будинку на шістьох господарів. Ворота перед двором похилилися. Дім тріснув навпіл.

— Усе кругом суне донизу, — розказує полтавець. — Збудував у минулому році гараж, то він уже тріщить. Кілька років тому копав туалет. Прокопав яму зі свій зріст,  знизу вода пішла. Злякався та покинув. Туалет не викачував до цього часу. Не знаю, де воно дівається.

Серед двору Німіцького велика яма, заповнена водою. Стіни викладені цеглою.

— То я льох копав, — сміється. — Прокопав на метр, і вода прибула. То я покинув. Тепер і не засиплеш. Не знаю, що робить.

Учені зафіксували в місті близько 40 зсувів. Усю долину річки Ворскли вважають ділянкою зміщення землі.

— Починаються зсуви від Кротенків та рухаються в бік Червоного шляху, — розповідає Василь Житник, 47 років, із Полтавського відділення Харківського інституту інженерно-технічних та екологічних досліджень. — Небезпечна територія — вулиця Леніна. Інститутська гора вся зсувна.

Цього літа почала сповзати земля у селищі Вороніна під Полтавою. Через рух ґрунту зруйнувалося кладовище. Під загрозою опинилися понад 40 приватних будинків.

— Аби зупинити цей зсув, потрібні мільйони гривень, — пояснює Василь Степанович. — Свого часу усунули локальне зміщення на Червоному шляху, але це крапля в морі. Закріпили ґрунт під Білою альтанкою, землю на Інститутському прорізі.

Житник говорить, під Хрестовоздвиженським монастирем свого часу був сильний зсув. Після дренажу його призупинили.

— Коли їдеш до монастиря під гору, видно, що земля повзе й далі рве дорогу, — каже фахівець. — Загроза руйнації досі є.

Небезпечне місце в Полтаві — район Іванової гори. Вона колись виникла через сильний зсув ґрунту.

Левада стоїть на сваях, заглиблених на 10–12 метрів

— Вулиця Художня повзе донизу, провулок Ламаний, — перелічує Василь Степанович. — Мікрорайон Левада сповзти не може, бо він стоїть на сваях, заглиблених на 10–12 метрів. Повзе вулиця Південна.

1999 року Полтаву визнали зоною надзвичайної техногенно-екологічної ситуації. На боротьбу із зсувами виділили 5 млн грн, та їх здебільшого спрямували на ліквідацію наслідків лиха. Зараз державного фінансування на боротьбу з цим явищем немає. Кошти вишукують у міському бюджеті.

Однією з причин зсувів науковці називають міський водогін, збудований у 1904–1907 роках. Його досі капітально не ремонтували.

— Треба провести ревізію водогону, — зауважує Житник. — Додаткова вода, яка потрапляє на узгір"я, провокує зсуви. У більшості тамтешніх вулиць немає каналізації. Люди будують вигрібні ями, надвірні туалети. Вода насичує та руйнує схил. Кількаповерхові котеджі також тягнуть його донизу. На горбах не організовано поверхневий стік води, вона тече просто схилом. Відкачування зі узгір"я також не робиться.

Причиною зсувів можуть бути і підземні ходи, які широкою мережею охоплюють район старої забудови в центрі Полтави. З XVIII ст. підземелля міста занепадають.

— Піднявся рівень ґрунтових вод, — пояснює Василь Житник. — Вони поруйнували склепіння підземних ходів, і через це утворюються провали.

Аби уникнути будівництва у небезпечних зонах, науковці з фахівцями міськвиконкому створили карту. Перш ніж зводити споруду на сумнівній ділянці, радять проконсультуватися. Застерігають будуватися в прибережній смузі Ворскли.

×