Бригади швидкої допомоги в Полтаві не завжди оперативно приїжджають на виклик. Як пояснюють на станції, бракує водіїв.
— Сьогодні в нас 30 вільних посад, — розповідає головний лікар станції швидкої допомоги Олександр Лавренко, 57 років. — Водій третього класу, який працює на повну ставку, отримує на руки 705 гривень. Працює 160–170 годин на місяць, по 12 на добу. На місяць випадає близько чотирнадцяти чергувань. Якщо чоловік принесе додому 700 гривень зарплати, чи зможе він прогодувати сім"ю?
За оголошенням про набір водіїв прийшли чотири особи.
— Один три дні постажувався й забрав трудову. Сказав, що в таких умовах працювати не буде, — продовжує Лавренко. — Можливо, хтось думає, що в нас робота, як у кіно. Раз виїхали, з маячком пролетіли по місту, врятували людину, отримали медаль. А тут буденна робота. З виклику на виклик. Хворого треба на носилках нести. Коли з п"ятого поверху, а коли й з дев"ятого, як ліфт не працює. Є в нас водії, за яких тримаємося. А є такі, що прийшов, подивився і пішов таксувати на дві тисячі.
На станції швидкої допомоги має працювати 21 виїзна бригада. Зокрема, кардіологічна, неврологічна, психіатрична, а також загальнопрофільні, педіатричні. Нині є лише 13.
— У нас таке буває, що лежить 15 заявок на виклик, а старший диспетчер не знає, кого послати, — каже Олександр Лавренко. — Посилає в першу чергу туди, де критична ситуація. Дитячих бригад завжди було дві. Інколи буває півтори: півдоби їздить дві, пів-доби — одна. Стукаю по дереву: поки що не було такого випадку, щоб не встигли.
8 
35413
Коментарі