середа, 07 травня 2008 18:42

У Наріжжі на островах колись жили люди

  Анатолій Шевченко родом із Наріжжя Семенівського району: ”Я живу тепер в Оржиці. Колись був учителем музики. На пенсії почав виготовляти картини. Роблю їх з усього, що знайду: брошок, намистин, ґудзиків, насіння, горіхів. Це клопітка робота, до якої треба
Анатолій Шевченко родом із Наріжжя Семенівського району: ”Я живу тепер в Оржиці. Колись був учителем музики. На пенсії почав виготовляти картини. Роблю їх з усього, що знайду: брошок, намистин, ґудзиків, насіння, горіхів. Це клопітка робота, до якої треба

— Вашу газету ми сім"єю виписали в цьому році, — пише "ГПУ" 67-річний Анатолій Шевченко з райцентру Оржиця. — Цікава, змістовна, захоплююча. Написав свої спогади і розповіді односельчан із мого рідного села Наріжжя Семенівського району.

Наше село за 55 км від райцентру в болоті розливів річок Сула, Оржиця, Бурчак. Кругом села розливи річок зробили плеса, озера, рівчаки. Колись на них ловили рибу та здавали в колгосп. Був тоді такий план рибалкам. За це виписували трудодні. Острови серед розливу роздавали колгоспникам під сінокоси для заготівлі сіна. Усі острови мають свої назви. Особливо цікавий острів Турив Ліс. Кажуть, на ньому жили турки. Тут були сліди життя людей. Видно було могили. Часто на острів їздив сільський кіномеханік Володимир Петрович Рябенко. Розповідав: як поїдеш на цей острів, то їхати з нього не хочеться. До островів у війну під час відступу вплав пробиралися наші війська. Потім люди вивозили до села воїнів. Надавали їм допомогу. Далі вони пішли до села Краснокут. У цьому селі колись мав маєток пан Гудима. В 1960-х його сини приїжджали на руїни маєтку за золотом. Але не знайшли, бо схов, де були коштовності, виявили раніше. Схов був у погребі. А в той погріб провалився трактор. Схов був обкладений гарним кафелем. Тракторист знайшов у схові лише невелику золоту цепочку. Біля маєтку ріс ботанічний сад. З усього світу в ньому були зібрані дерева.

Є острів Ковтуна, на якому дуже багато квітів. Місцеві шкодують косити таку красу на сіно. На острові росли дикі груші, а на них гніздилися сови.

Річка Бурчак також загадкова. Говорили, що з-під землі все бурчала вода і в цьому місці утворився її початок. Глибина річки на витоці до 15 м. Від річки за 2 км є село Старий Калкаїв. Раніше воно було на острові. Від острова через Бурлачок проложили греблю. Але річка так забурлила, що її знесла. Потонув віз із волами, який через греблю їхав. Поступово з острова люди переселилися на материк. З острова також перевезли розібрану церкву. Склали її назад у селі Наріжжя. Але в 1970-х її знесли ділки-керівники. Люди, які розібрали церкву, за 2–3 роки поболіли та повмирали.

У лісі біля Наріжжя колись був обласний піонертабір. У ньому відпочивало до 600 дітей. Я в цьому таборі працював музичним керівником.

Ще в нашому селі пробурили свердловину. Вода з неї солонувата. Чи цілюща вона, чи лікувальна — ніхто не дослідив.

Зараз ви читаєте новину «У Наріжжі на островах колись жили люди». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

3

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі