62-річна пенсіонерка Тетяна Назаренко із Мозоліївки Глобинського району на березі Кременчуцького водосховища 18 лютого знайшла срібний медальйон. А торік — монету з написом "Денга" 1737 року.

— Я йшла попід кручами по мерзлій глині. Тоді ще сніг не випав. Мабуть, коли вода не замерзла, медальйон на берег вимили хвилі. Потім він примерз. Люблю тут ходити. Та й живу за двісті метрів від Дніпра, — розказує Тетяна Костянтинівна. — Раніше знаходила іржаві хрестики, монети. На деяких навіть уже не можна було прочитати напис. У мене є одна копійка 1903 року, на якій написано "Мелкая российская монета". Є "полушка" номіналом півкопійки. Тут вимивається багато таких речей.

"Денга" покрита іржею, але видно напис та рік випуску. На срібному медальйоні з одного боку витиснуто образ святого Пантелеймона, з другого — святої Скоропослушниці. Він зовсім не потемнів. Написи дрібні, але їх можна прочитати через збільшувальне скло. Якої давності знахідка, невідомо. Перших цифр не видно, останні — 84.

— Щонеділі в Мозоліївці базар. Часто приїжджають хлопці, які скуповують старе ткане полотно та давні вишиті рушники білим по білому, — веде далі пенсіонерка. — Я їм показала медальйон. Зацікавилися, хотіли придбати. Спочатку запропонували мені десятку, а тоді двадцять п"ять гривень. Та мабуть, він коштує дорожче. Я його не віддала. Понесу одному чоловікові, щоб просвердлив дірку — буду носити на шиї.

До будівництва у 1960-х роках Кременчуцької гідроелектростанції на місці водосховища були низові села Морозівка, Чигирин-Діброва, Пугачівка та Плависте. Потім відбулося переселення. Деякі поховання переносили, а інші залишилися під водою. Раніше в домовини клали монети та прикраси. Можливо, їх і вимиває ріка.

—Найбільше шансів знайти якусь монету в глиняній виямці, яку вимивають хвилі, — додає жінка. — Там серед мушель може бути щось цікаве. До мене приїжджає онук Саша, так ми з ним ідемо на пошуки вдвох. Для мене це як хобі. Онуці Наташі віддала срібну каблучку, яку чотири роки тому теж там знайшла. Вона й досі її носить.

Тетяна Назаренко розказує, що років 15 тому один чоловік біля острова Воронівка знайшов багато золотих монет. Тоді його показували по телебаченню. Скарб забрали державі.

"Дєньгу" 1737 року купують по 23 гривні

На Центральному ринку в Полтаві за "Дєньгу" 1737 року дають 5–10 грн.
— Це найпоширеніша монета, вона одна з найдешевших, — говорить вусатий чоловік. Називатися не хоче. Він скуповує старовинні речі. — За неї вам більше не дадуть.
На інтернет-аукціоні така монета коштує 23 грн.
— Я собі таку "Дєньгу" купував за 500 гривень, — говорить по телефону скупник антикваріату. — Але всі монети, навіть одного року випуску, коштують по різному в залежності від їх зношеності.

Юлія МІХНО

×