Обласна влада впродовж року сподівається вирішити питання надання Ландшафтному заказнику "Сулинський" статусу заповідника. Недоторканною може стати територія в 23,3 тис. гектарів.
— Нині заказник — безгосподарний, — пояснює перший заступник губернатора області Іван Близнюк, 48 років. — Через це там процвітає браконьєрство. Особливо, коли риба йде на нерест. Браконьєри знищують електровудками не тільки велику рибу, а й мальків, бобрів, ондатр, видр.
Заказник охоплює Сулинську затоку та Кременчуцьке водосховище в межах Глобинського та Семенівського районів. На цих ділянках розміщене найбільше на водосховищі нерестовище та місце нагулу карасів, товстолобиків, коропів, щук, сазанів, лящів, синців, судаків. За оцінками екологів, це найцінніші водно-болотні угіддя в Україні. На них зосереджені рослини та тварини з Червоної книги. Нині заказник охороняє окремі види рослин, ділянки заплав. Натомість статус заповідника суворо оберігатиме весь природний комплекс.
— Роботи немає. Більшість людей живе за рахунок риби — працюють у рибгоспі в селі Бугаївка чи виловлюють рибу незаконно. Під час нересту інспектори ловлять браконьєрів, — говорить секретар Святилівської сільради на Глобинщині Валентина Любімова.
Рибгосп у Бугаївці розводить ставкову рибу, а градизьке підприємство "Прибій" — морську. Найбільший рибний ринок області розміщений саме в селищі Градизьк.
Коментарі