Словник

Фінансова криза — глибокий розлад фінансової системи держави, зумовлений економічними й політичними чинниками.

Фінансова криза — це початок економічної кризи. Проблеми на фінансовому ринку призводять до зниження попиту на товари і послуги. Відтак занепадає виробництво, порушуються зв"язки між різними секторами економіки та країнами. Як наслідок, банки банкрутують, підприємства зупиняються, працівники залишаються без роботи.

Результатом кризи може бути й зниження курсу національної валюти щодо валют країн із міцнішою економікою. Зменшується національний валовий продукт, падає рівень життя населення.

У цей період створюють стабілізаційні фонди, аби врятувати банки від банкрутства коштами держбюджетів. Із метою економії грошей держава зменшує соцвиплати.

У початку світової фінансової кризи 2008 року звинуватили Джорджа Вокера — троюрідного брата президента США Джорджа Буша. Він був одним із керівників інвестиційного банку Lehmann Brothers, які проігнорували попередження про ризики. Падіння цієї фінустанови стало найбільшим банкрутством в американській історії, що спричинило низку фінансових проблем в усьому світі.

Темпи зростання світової економіки істотно знизяться, і лише в другій половині 2009-го почнеться незначний підйом, прогнозує Міжнародний валютний фонд.

×