— Я плавав у річці й побачив, що мій друг заходить по шию у воду. До середини річки лишилося десь три метри. Він плавати не вміє, тому я до нього поплив, щоб повернути. І тут він ніби оступився й почав тонути, — розповідає 11-річний Сашко Безус про товариша Миколу, 9 років. — Я ззаду схопив його за шию і штовхав уперед. Періодично відпускав, щоб він відчув ногами дно. Було складно, бо я був у ластах.
29 червня батьки Миколи і Сашка поїхали відпочивати з дітьми до села Петрівка Полтавського району. Шестеро дорослих сіли за кілька метрів від води, четверо молодших дітей до 5 років гралися в піску на пляжі. Микола із Сашком пірнали неподалік берега.
— Ми весь час дивилися на хлопців. Зі сторони нам здавалося, що діти граються, — розповідає 34-річна Сніжана Безус, матір Сашка. — Бачили, як мій син виштовхує Миколу. Ні паніки, ні барахтання у воді не було. Вони не кликали на допомогу. Але коли Саша сказав "потерпи, до берега залишилося небагато", чоловік підбіг до них і витяг Миколу на берег.
Хлопчик був у шоковому стані. На березі плакав. Він не міг пояснити, як це сталося. Його батьки не бажають розповідати про випадок, бояться називати прізвище.
Олександр плавати навчився торік. Батько хлопчика 35-річний Юрій Анатолійович 15 років пропрацював рятувальником у спеціалізовано-воєнізованому аварійно-рятувальному загоні в Полтаві.
— Я добре плаваю, уже й річку перепливав. Тато мені розповідав прийом, як рятуючи людину у воді, убезпечити себе. Бо трапляються такі трагедії, що потопаючий залазить на рятівника й топить його. Усе за дві хвилини минулося, я навіть нічого не встиг зрозуміти.
Після інциденту діти продовжували плавати.
Коментарі