Різьбяр по дереву 42-річний Роман Ругалов із бригадою майстрів 15 років реконструював іконостас для Хрестовоздвиженського монастиря в Полтаві.
Його встановили в соборі монастиря. А в суботу на свято Воздвиження після урочистої літургії та Хресної ходи хрест освятив архієпископ Полтавський та Миргородський Української православної церкви Московського патріархату Филип. Потім його підняли на іконостас.
— Загалом над ним ми працювали 15 років. Але інтенсивно — останні сім, коли монастир очолила ігуменя Галина, — каже Роман Ругалов. — За фотографіями, знайденими в кіноархіві й архіві СБУ, відтворили іконостас у стилі українського бароко. Його зробили народні майстри у другій половині ХVІІІ століття.
— Ще їздили до Сорочинців у церкву, — веде далі майстер. — Там залишився іконостас роботи тих же майстрів. Відзняли 13 фотоплівок, щоб зрозуміти, про що балачка йде.
Іконостас має чотири яруси. Заввишки він 15 м і 17,6 м завширшки. Вирізьблений із липи.
— Це традиційний матеріал для іконостасів. Липа найбільш стабільна — її не крутить, не ламає. От вона висохла і така й буде. І жук її не дуже їсть, — пояснює Ругалов.
Для церковних іконостасів традиційно використовують позолоту. На монастирському її поки що немає.
— Я б і не хотів. У нас, по-перше, немає майстрів, які можуть якісно золотити, — каже чоловік. — Так, як у Лаврі або Мгарі, позолотять. Але це просто переведуть мою роботу. А по-друге, якщо робити це як слід, то дорого. У мене є авторське право, проте майнове належить монастирю. Їм вирішувати, чи буде іконостас із позолотою.
У ярусах по 12–13 ікон. Відповідно до церковних традицій у кожному розміщують певні образи. На місцевих іконах зображені святі, пов"язані з полтавською землею — преподобний Паїсій Величковський, святителі Афанасій Лубенський та Іосаф Білгородський, новомученик Василій (Зеленцов), єпископ Прилуцький.
Основні рослинні елементи орнаменту — виноградні грона, квіти й акантовий лист.
— Виноград називають деревом Христа. Це загальноприйнятий символ християнської віри, — пояснює різьбяр. — А основний мотив рослинного декору — акантовий лист. У нас його родичі — будяк і чортополох. У верхньому ярусі елементи масивніші. Якщо їх зробити такими, як у першому, не буде видно.
Ігуменя Галина каже, що витрат на іконостас не рахували.
— Про другий ярус як говорили, то виходило більше 300 тисяч гривень, — додає Ругалов.
За словами майстра, українське бароко — це спрощений варіант європейського:
— Не любили платити і тому викристалізувалася проста техніка, але на вигляд багата. Технічно виконати її просто. Таке я можу навчити різьбити будь-кого. Але нікому це не потрібно.
У 1930-х роках іконостас знищили більшовики.
2 
35413
Коментарі