Минулої суботи в фольклорно-торговому комплексі "Хутір" по вул. Жовтневій у Полтаві відбулося свято сала. Полтавці з"їли 30 кг сала. Стільки продукту представили підприємства для дегустації та за перемоги в конкурсах.
Перед святом люди збираються на "хуторянському" майдані. Найбільший натовп біля павільйону "Сало — українська віагра". Там дають скуштувати й купити цей продукт — свіже, солене, копчене сало, смажене з приправами тощо.
— Може, ще попробувала б сальця, так у них хліб закінчився, — каже 62-річна Віра Єлфімова з Полтави, дегустуючи сало, перемелене із зеленню та перцем і намазане на шматочок хліба. — Оце ще маринованого куплю кілограм. Воно й недешеве — по 29 гривень. Чоловік заказав. Дома з сином ждуть, уже й картоплі наварили.
Жінки в національному вбранні з тацею в руках зустрічають міського голову Андрія Матковського. Пригощають горілкою та салом. А біля сцени ще й короваєм. Він відламує шматок, на сцену виходить жуючи.
— Полтава — столиця полтавської галушки та полтавського сала, — починає мер. — Учора був вечір пісної куті, а сьогодні вже можна й розговітися салом і горілкою.
Далі йде до вертела зі смаженим поросям, розрізає його на шматки і кладе на тацю. Ним пригощають людей.
Починається аукціон із продажу продуктів. Гроші з нього підуть на потреби дітей, позбавлених батьківського піклування. Вони перебувають у відділенні раннього дитинства міської лікарні.
Перший лот — в"язка бубликів. Її за 32 грн придбала учениця полтавської школи N3 Аліна Мироненко. Самовар 1861 року продали за 1 тис. грн. Найбільші торги розгорілися, коли винесли фаршироване овочами порося. Його приготували в ресторані "Каштанова алея". Депутатка міськради від БЮТ Марина Невойт, 56 років, купила його за 1,1 тис. грн.
— Поросят не тримаю. Але дуже їх люблю. Коли їжджу по селах, заходжу до людей і розпитую, як вони за ними доглядають, чим годують, — розповідає жінка. — Сало треба їсти свіженьке. У перші чотири доби, після того як заріжуть кабана, воно найдієтичніше. Навіть холестерину ще не має.
Два шматки сала разом із сувенірною горілкою продали за 150 грн. А засмажене порося за 900 грн купив 35-річний підприємець Олег Білоножко. Він очолює БЮТ в Октябрській райраді Полтави.
— Я ні дня без сала прожити не можу. І сина привчив, — каже чоловік. — Найбільше люблю їздити на сало до тещі в Лохвицький район. Вона має свій секрет приготування і мене ним приворожує — свіженьке, рожевеньке, із прожилками, трішки перчене і з часничком.
Загалом з аукціону та добровільних пожертвувань зібрали близько 4,5 тис. грн. На півтори тисячі закупили електронні ваги та дитячий одяг.
2 
35413
Коментарі