У 1980-х заборонили використання пестицидів та агрохімікатів у сільському господарстві. Після цього 459 т добрив із Полтавської області звезли до села Штомпелівка Хорольського району. Отрутохімікати просочилися у ґрунт. Вода в місцевих криницях непридатна для вживання. Кожен другий житель села страждає на хронічні недуги.
Серед поля неподалік Штомпелівки три складові будівлі з червоної цегли. Від двох залишилися напівзруйновані стіни. Одна — із закладеними цеглою вікнами. Залізні двері на замку. Половина інших проламані. Крізь отвір видно іржаві металеві бочки.
На найближчому до складів подвір"ї молодиця знімає випрану білизну.
— Як туман, через хімію дихати нічим, — схвильовано говорить Неля Шкляр, 39 років. — Принюхайтеся.
Запах неприємний. Від нього дере в горлі.
Сусідка Нелі Валентина Солоденко, 51 рік, виносить із хати металеве відро, вкрите жовтим осадом.
— Від води, що з криниць беремо, — хитає головою. — Вода брудна та жорстка, що ні маккофе, ні кава в ній не розчиняються, мило не змилюється.
Солоденко каже, у 1980-х працювала хіміком "Хорольської сільгоспхімії". Пам"ятає, як до складів звозили немарковані отрутохімікати.
— Везли дусти, метафоз. За десятиліття бочки проіржавіли. Усе тече, — сплескує руками жінка. — Злодії розбирають склади на цеглу, а хімдобрива продають на базарі.
Найближча до складів вулиця Чайковського. На ній 13 дворів.
— Хоч би водопровод провели. Була водонапірна башня, — показує рукою. — Як колгосп розпався, порізали на металолом.
Вода, що ні маккофе, ні кава в ній не розчиняються, мило не змилюється
У Штомпелівці 600 жителів. В одному з дворів дідусь тягне з криниці воду.
— Ми з женой Валєнтіной чернобильци, — каже ламаною мовою. — У Бялорусі попали под зону обязатєльного висєлєння. Думали, тут екологія, а оказалось єщо хужеє, — хитає головою 72-річний Сергій Тимошенко. — Дам кружку води — попробуєтє.
На смак вода звична, але має неприємний запах.
— Вясной був Асадчий (Валерій Асадчев — губернатор Полтавщини. — "ГПУ"). Обіцяв, до конца року приберуть хімію, — з посмішкою каже Тимошенко. — Год кончаєтся, а хімія на мєстє.
77-річний Володимир Бакуменко із Штомпелівки 1970 року працював на будівництві хімскладів кранівником.
— Якби знав, що таке лихо будую, — не взявся б, — насовує кепку на очі.
— У мене астма вже років сім. Із дихалкою в кармані ходжу, — перебиває чоловіка, дістаючи з кишені аерозольний балончик для асматиків, Олена Бакуменко, 77 років. — Володя в онкології лежав. Тут у кожного хвороби.
На подвір"ї Бакуменків стоїть моторолер із причепом. На причепі — 50-літрова пластикова бочка.
— Раз на два тижні привожу воду з хуторка Редчине. Там родник, — розповідає Бакуменко.
У сільраді кажуть, склади не охороняються.
— Чули, роблять установку, що хімію спалить, — каже сільський голова Штомпелівки 45-річний Анатолій Рябухін. — Навесні Хорольська райсанепідемстанція робила аналіз води. Визнали, що вона придатна для пиття. Але цікаво, як поїде жінка вагітна до санстанції з водою для аналізу — то пишуть, що вода не годиться. Нам би хоть помогли водогін зробити.
Попри те, що склад розташований поблизу Штомпелівки, землі закріплені за райцентром Хоролом.
— Коштів на ліквідацію відходів місто не має, — перебиває запитання міський голова Хоролу Ігор Свириденко, 42 роки. — Поряд зі складом — молококонсервний завод дитячого харчування. Їх дуже непокоять отрутохімікати.
Міська рада ремонтує склади власним коштом.
— Тривале сусідство з пестицидами та агрохімікатами може викликати в людини гостру печінково-ниркову недостатність, — розповідає заступник головного лікаря Полтавської обласної лікарні Олександр Каратаєв. — Порушується функція серця. З"являються серцево-легенева недостатність, гостра тяжка пневмонія.
При хронічних отруєннях медики класифікують професійне захворювання — токсична дія агрохімікатів та пестицидів.
Каратаєв говорить, що хронічні отруєння пестицидами призводять до змін структури кісткового мозку. Можуть викликати гострі лейкози, хронічні гепатити, токсичний цироз печінки.
Створюють першу в Україні установку для знищення отрутохімікатів
Харківський науково-технічний центр "Енергосталь" будує пересувну установку для знищення отрутохімікатів. На її виготовлення з обласного бюджету Полтавщини виділили 1,5 млн грн.
— До кінця листопада її закінчать та привезуть до Полтави, — говорить начальник обласного управління з питань надзвичайних ситуацій Михайло Андрусенко, 46 років. — Ця унікальна установка спалюватиме всі без винятку хімікати. Вона не виділятиме шкідливих речовин після спалювання.
Нині на Полтавщині зберігається 785,7 т пестицидів. Сховища отрутохімікатів є в усіх регіонах, окрім міста Кременчук. У Полтаві близько 10 т отрутохімікатів.
8 
35413
Коментарі