На фасаді школи в Балаклії Великобагачанського району відкрили меморіальну дошку нині покійному земляку, письменнику літературознавцю та критику Анатолієві Костенку. У церемонії, крім односельців, узяли участь товариші по перу, онуки письменника Єлизавета Остапченко та Світлана Стратонова.
Організатори вшанування земляка, висловили подяку керівникам підприємства "Білагро" Юрію Кордубану, фермеру Анатолію Троню, а також Юлії Друзь і Леоніду Мацьку за фінансову допомогу.
Про письменника Анатолія Костенка в його рідному селі знали мало. Члени літературно-дослідницького гуртка "Джерела" місцевої школи почали збирати про нього інформацію.
— Усе почалося із того, що мені випадково до рук потрапила книжка про Лесю Українку "Співачка досвітніх вогнів" із дарчим написом автора Анатолія Костенка: "Моїм односельцям". Навіть соромно стало, бо раніше не чула, проживши в Балаклії 15 років, що тут народився й жив письменник, — розказує вчителька та керівник гуртка Валентина Лиходід, 41 рік. — Разом із гуртківцями почали розпитувати вчителів, жителів села про земляка. Дізналися, що він жив у Києві. 1937-го був репресований і відправлений у 20-річне заслання на Колиму, писав про Тараса Шевченка та Лесю Українку.
Детальніше про творчий і життєвий шлях Костенка розповіли гуртківцям його друзі, письменники 86-річний Анатолій Дімаров і Михайло Слабошпицький, 62 роки.
Онучка письменника киянка Єлизавета Остапченко, 60 років, передала в Балаклію частину архіву та речей Анатолія Костенка для створення шкільного музею.
Коментарі