Фото зроблене у червні 1979 року в піонерському таборі "Буревісник" у Нових Санжарах. Перший зліва у верхньому ряду — полтавець Андрій Діулін. На знімку хлопцеві 8 років.
— Того року Андрій уперше поїхав до піонерського табору, — розказує його мама Катерина Діуліна, 60 років. — Я тоді працювала на заводі "Знамено". У нас був заводський підшефний табір. Путівка на одну зміну коштувала 120 карбованців. Ми заплатили десять відсотків — 12 карбованців. Усе інше — профспілка. Пригадую, як отримали від сина листа з табору. Починався він словами "Здрастуйте, мої рідні..." і на півсторінки перелік усіх родичів. Далі написав, що у нього все добре, а потім ще на півсторінки, що привезти: черешні, печиво, цукерки і ще багато всього. Загалом у таборі йому сподобалося.
Нині Андрію Діуліну 37 років. Після школи вступив до Харківського політехнічного інституту на факультет фізики металів. Потім закінчив аспірантуру. Ще за часів студентства цікавився комп"ютерами. Вивчив технічну англійську мову і перекваліфікувався на програміста. Зараз працює у Харкові в фінансовому холдингу. Створює фінансово-платіжні програми.
Разом із дружиною Світланою виховує сина Романа, 8 років. Андрія Діуліна завжди цікавили фізика й хімія, тому він змалку розказував синові про явища природи з точки зору цих наук. Коли Романові було п"ять років, показав рукою бабусі Катерині Іванівні на запітніле вікно і пояснив: "На вікно випав конденсат".
Коментарі