Одинадцятикласник Павло Остапенко із Красногірівки Великобагачанського району визначив географічний центр Полтавщини.

Із восьмого класу Павло перемагав на олімпіадах з географії та конкурсах дослідницьких робіт.

— Все до карт тягнувся, — розповідає мати Павла 43-річна Тамара Остапенко. Вона — вчитель біології, хімії та географії.

Хлопець у довідниках знайшов координати крайніх точок Полтавщини. Від координат крайньої східної точки відняв координати західної. Цю різницю поділив на два і додав до неї координати крайньої західної точки. В результаті отримав довготу центру. Подібно вирахував широту. Потім на старій військовій топографічній карті в комп"ютері за допомогою програми "Компас 3 Д" позначив ці точки зліва, справа, зверху і знизу. Між ними провів червоні лінії, а тоді їх сполучив. Точка перетину і є географічним центром.

Йдемо 4 км лісом понад річкою Псел. На місці визначеного центру стоїть дерев"яний стовп із табличкою "Географічний центр Полтавщини 49°38 пн. ш. 33°47 сх. д. встановлений 8 грудня 2007 р.". Угорі прибиті дороговкази на крайні точки області.

— Взяв компас, лопату, сокиру, двох друзів і кажу: "Пішли клад шукать". Бо якби взнали, чого йдемо, подумали б, що здурів, — каже Павло.

Хлопці спиляли стару осику, вкопали її на місці центру і прибили таблички.

— Я добре знав це місце. Часто бігаю тут. Зустрічаюся тільки з рибалками та бобрами. Он гляньте, як вони пообточували дерева, — хлопець показує на повалені вздовж берега осики.

Річка — за 20 м від знаку. З іншого боку за стільки ж — озеро. За 2 км на високому пагорбі — асфальтована дорога, яка веде до села Герусівка. Нею можна під"їхати до центру. За 1,5 км на протилежному березі — село Бірки.

Перша приблизна вказівка на центр міститься в підручнику 1993 року доцента Полтавського педуніверситету Леоніда Булави та тодішнього губернатора Полтавщини Степана Бульби. Їхні дані майже повністю збігаються з дослідженням Павла.

— У мене трішки точніше, бо більший масштаб карти, — переконаний Павло Остапенко.

Крім того, Леонід Булава встановив ще й другий центр Полтавщини — на околиці Великої Багачки. Його вирахували за допомогою комп"ютерної програми за площею області.

— Обидва способи правильні, — зауважує Леонід Булава.

Точність визначення центру науковці перевірять за прибором супутникової навігації. Похибка може бути не більш ніж 20 м. На місці центру районна влада збирається поставити бетонний знак із гербом Полтавщини та району.

Дослідження Павла посіло друге місце на Всеукраїнському конкурсі наукових робіт. Він став членом Всеукраїнського географічного товариства.

— Тепер можу безкоштовно заходити на територію будь-яких заповідників та заказників — в "Асканію Нову" чи Нікітський ботанічний сад, — хвалиться Павло.

Батько Павла Олег працює водієм Красногорівської філії Полтаваобленерго, 12-річний брат Станіслав захоплюється географією.

×