Цей знімок 1914 року. Він пожовклий, але якісний. Майже століття світлину берегли родичі.

На ній — рота Третього козацького полку на початку Першої світової війни. У нижньому ряду третій зліва — 20-річний унтер-офіцер Омелян Семенович Телятник, уродженець хутора Телятники Кобеляцького повіту Полтавської губернії — нині село Чапаєвка Козельщинського району.

— Мій дідусь зберіг не лише це фото, а й свій щоденник як воєнних, так і повоєнних років, — розповідає онука Омеляна Семеновича Ганна Шепель (дівоче прізвище — Телятник). — Ми зберігаємо всі його речі, документи. Є навіть дерев"яний сундук часів тієї війни.

— А які ж страшні часи були! — доповнює розповідь донька Омеляна Телятника і мати Ганни Марія Телятник, 91 рік. — Якби знайшли тоді "активісти" хоч якийсь документ, шо батя був унтер-офіцером, то…

Омеляна Телятника нагородили Георгіївським Хрестом за участь у Брусилівському (Луцькому) прориві 1916 року. Про це також є запис у щоденнику. Тоді під час операції Південно-Західного фронту російської армії під командуванням генерала Олексія Брусилова поразки зазнала австро-угорська армія, взяті Галичина та Буковина.

— У батьків було п"ять дітей, — каже Марія Омелянівна. — А страшного 1933-го, аби нас малих врятувати від голоду, батько обміняв свого Георгія на пуд проса. Та не врятував усіх, і себе теж. Троє з нашої сім"ї померло в голодовку в тім числі й тато.

×