Під шифером будинку 47-річної Ірини та 50-річного Леоніда Оніщенків чотири роки тому оселилися кажани. Відтоді подружжя не може їх звідти вигнати. Санепідемстанція не береться знищувати тварин, бо вони занесені до Червоної книги.
Оніщенки живуть у місті Полтава. Їхня дача розташована в селі Козельщина Машівського району на Полтавщині. Будинок цегляний. Має один поверх, вкритий скловатою й шифером. На мансардному даху з ламаними кутами вони облаштували кімнату.
Кажани до будинку перелетіли з покинутої птахоферми. Більше ні в кого в селі вони не живуть.
— На другому поверсі знаходитися неможливо, там сморід стоїть. Навколо будинку валяється послід. Через стелю другого поверху просочуються продукти їхньої життєдіяльності. Видно навіть плями. У кімнати вони не потрапили, але над стелею все шарудить, — обурюється Ірина.
Після 20.00 кажани починають вилітати надвір. Одного вечора подружжя нарахувало їх 50. При зібраних крилах тварини завдовжки 10 см, а коли розправляють їх — 25.
— Цього року будемо розбирати дах, бо сил із ними боротися немає. Або ми, або вони, — зітхає жінка. — Ми намагалися розібрати дах з другого поверху, та вони забилися в такі щілини, що годі дістати. Викурювали димовою шашкою, та безрезультатно. Вони вилетіли і забралися назад. Торік купили ультразвуковий відлякувач, та на кажанів він не діє. Труїти їх складно, бо нічого не їдять.
Щойно рукокрилі в них оселилися, Ірина зверталася за допомогою до обласної санепідемстанції.
— Нам сказали, що ніхто їх не знищуватиме, бо кажани занесені до Червоної Книги. Я просила допомогти їх вивести. Там відповіли, що не займаються такими питаннями.
— Організації, яка б таким займалася, не існує в Україні. До нас часто дзвонять і просять знищити мишей, змій, а тепер ще й кажани, — каже заступник головного лікаря обласної санепідемстанції Микола Асаул. — Раджу тим людям перекрити кажанам доступ до даху.
Коментарі
1