Тіло 62-річного Миколи Демиденка з села Новоаврамівка Хорольського району місяць пролежало в ставку. Утопленика знайшов рибалка, тутешній семикласник Андрій Кравченко.

— До Новоаврамівки Микола колись приїхав із батьками, — пригадує секретар сільради Тетяна Гамза, 53 роки. — Родина — зразкова. Покійний батько Сергій Іванович працював учителем української. Матір доглядала господарство. На Миколу вони мали дуже великі надії.

Демиденко закінчив школу із золотою медаллю. Був дуже начитаний. Вступив до Харківського медуніверситету. Із третього курсу його вигнали за пияцтво.

— Пішов у райлікарню медбратом. Але і звідти за п"янку турнули, — розповідає Гамза. — Через горілку не мав ні жінки, ні нормальної роботи. Останні роки до пенсії працював токарем на механічному заводі в Хоролі. Тримали його, бо башковитий був.

Микола жив у будинку батьків. Як звільнився з роботи, геть опустився. Постійно пив. Весною спалив свою хату. Попік обличчя.

4 липня сусіди заявили про зникнення Демиденка в міліцію. Тіло знайшли 4 серпня.

— Розклалося за місяць, — каже Гамза. — Демиденко блукав біля людських городів. На нього насварили. Пішов до копанки. Оступився та впав у воду.

Ховав Миколу двоюрідний брат. Одяг небіжчикові поклали в труну.

×