На ставках поблизу мікрорайону Сади-1 у Полтаві щодня збираються рибалки. Опівдні на одній з водойм, що ближче до дороги, рибалять шість чоловіків. Поряд на ковзанах катаються діти.
Полтавець Анатолій Гордієнко, 66 років, на риболовлю вийшов о восьмій ранку. Сидить у бушлаті, ватяних штанях і хутряній шапці. Тримає зимову вудку з коротким вудилищем.
— Я ставковий рибалка вже 20 років. Дома нічого дєлать, — каже чоловік. — Частіше їжджу на дачу у Вісичі Новосанжарського району, бо там на озері краще ловиться. Хоча й тут є коропи, карасі й окуні. Он Вовка позавчора спіймав два отакі карасі, — показує до ліктя.
За словами Анатолія, в області риба найкраще ловиться в Кременчуцькому водосховищі та у водоймах, що в селі Кишеньки Кобеляцького району. А тут він часто лишається без улову.
— Мабуть, і сьогодні нічого не буде, — піднімає із води вудку без наживки.
На середині водойми дві лунки пробив третьокурсник Української медичної стоматологічної академії 25-річний Ясер Хайба. Одягнений у плетену шапку, пуховик і джинси. Він родом із Марокко. Каже, що рибалити навчився вдома на Середземному морі, що не замерзає.
— Я минут 20 назад приехал на озеро, — говорить хриплим голосом. — Третий раз тут рыбачу по часу-два. Рыбу не ем, отдаю котенку.
Ясер кілька разів ловив по 2–3 маленькі рибини. Як називаються, не знає.
67-річний полтавець Микола Сардачук на риболовлю радить виходити вранці.
— Так десь о восьмій риба гулять починає, а по обіді відпочиває. Окуня нада шукать, бо стайками ходить. За день, буває, й 20 лунок наб"ю, — показує на ополонки навколо себе. — Тут ловив окунів на грам 300–400.
Однак більше любить їздити по районах.
— На Кременчуцьке море їздив, там найкраще ловиться. Ще в село Василівку Диканського району. Там окунь, плотва і щука є крупненька, — зауважує Микола Володимирович. — О, клює! Оце окунь, — на гачку хитається маленька рибка, завдовжки до 15 см. — У мене є кіт. Як прийду додому, зразу до ящика з рибою біжить.
Із шести ставків біля мікрорайонів Сади-1, Сади-2 і Огнівка радить ловити на тому, що ближчий до Садів-2.
— Тут стоки з міста, — киває на випари з каналізаційних колодязів на березі. — А там чистий родніковий ставок. Водиться даже щука.
Неподалік сидять двоє чоловіків. 73-річний Григорій Котовський хвалиться, що риболовлею захоплюється з восьми років. Заради цього прокидається о третій ранку.
— Звоню Толікові, — махає на товариша, — у нього завжди є самогоночка, й ідем. Плітку й ліща ловимо на мотилька, опариша, курячі легені. Та сьогодні рибалка погана. Толя тільки окунька спіймав.
2 
35413
Коментарі