11 грудня 81-річну Любов Кононенко із села Грекопавлівка Новосанжарського району рятувальники дістали з 18-метрового колодязя. Жінка хотіла вкоротити собі віку.

— Колодязь той глибоченький, — переказує голова Стовбино-Долинської сільської ради, до якої належить Грекопавлівка, 49-річна Любов Нестор. — Почали заглядати, фонариком світити. Роздивилися кофтину та платок. Прислухалися — не було ніяких признаків, що жива там. Викликали міліцію, а та вже організувала еменесників.

Любов Іванівна жила сама. До пенсії працювала на фермі. Потім вирощувала городину вдома. Чоловік був комбайнером, помер давно. Подружжя виховало його доньку від першого шлюбу. Вона вийшла заміж та виїхала до Калінінграда в Росію.

— Хоча матір їй не рідна, але навідується щороку з дітьми, — говорить Нестор.

Кононенко жила в місцевості, яку в селі називають Новоселівка. Поряд із її господарством кілька порожніх будинків.

Двічі на тиждень Любов Іванівну відвідувала соцпрацівник. Щодня вранці та ввечері приходив далекий родич Сергій Браташ.

— Соціальний працівник не раз мені казала, що бабуся настрою зовсім немає. У хаті навіть не хоче протопити. Їсти її треба заставляти. Почали помічати, що тягне її до колодязя. Сергій колодязь свій та сусідські понакривав, приклав важким, щоб не змогла туди влізти.

Уранці 11 грудня чоловік прийшов провідати родичку. Каже, останнім часом почав закривати її на замок, щоб вона нічого із собою не вчинила. У кімнатах Любові Іванівни не було. У залі чоловік побачив відчинене вікно.

— Її хата на пагорбі стоїть, — розповідає Нестор. — Цоколь високий — із півтора метри. То вона донизу сповзла, схопившись за підвіконня. Побігла до колодязя через двір, відідвинула шиферину та туди стрибнула. Сергій спочатку подзвонив, що вона зникла. Потім сказав, що знайшов у колодязі.

Голова сільради каже: із криниці Любов Іванівну діставав рятувальник. Він обв"язав жінку мотузкою та підняв.

— Не знали, чи вона жива, бо в колодязі заклякла, — говорить односельчанка. — Як підняли на світло, то її від холоду почало сильно сіпати. Була в хустці, кофтині, але боса. Накрили ковдрою та повезли до Стовбиного в амбулаторію.

Люди припускають, жінка вхопилася за відро і спустилася в колодязь. Води в ньому небагато. Утопитися вона не змогла б.

— Як одігрілася — навіть балакала, — сміється Любов Нестор. — Я їй кажу, нащо собі та людям клопоту наробили. А вона плечима стенає. Каже, що не знає.

Зі Стовбиного жінку доправили до лікарні в Нових Санжарах. Лікарі виявили в неї подряпини та синці, діагностували переохолодження. Того ж дня відпустили додому.

— Вона просилася, щоб не везли в Полтаву у психлікарню, — згадує голова сільради. — Забрала її рідна племінниця із села Коби, що за 8 кілометрів. Хоча бабуська й обіцяє такого більше не робити, але одну її лишати бояться.

×