Лідія і Борис Продайки сфотографувалися біля німецького замку

"На цьому фото я із дружиною Лідою влітку 1970 року стою біля замку Ландсберг у Німеччині, — розказує полтавець Борис Продайко, 64 роки. — Ми тоді щойно приїхали в Німеччину, де я як військовий служив за контрактом. Вирішили ознайомитися з місцевими пам"ятками. Узяли із собою широкоформатний фотоапарат "Горизонт", фотографувалися по черзі. А тоді попросили перехожого німця сфотографувати нас удвох. Я добре знав німецьку. Та й зараз ще чудово пам"ятаю".

Від містечка Майнінген, де жило подружжя, до замку було 6 км. Туди курсували автобуси. Та Продайки подолали відстань в обидва кінці пішки.

— Нам подобалися місцеві краєвиди, погода була гарна. Тож влаштували собі прогулянку, — згадує Борис Васильович. — Нам розказали, що ще до війни у Ландсбергу була певний час в"язниця, і в ній сидів молодий Гітлер.

Лідія Іванівна пригадала, що під час прогулянки із запонок, які були в неї на білій блузці, згубилися фіксатори.

— Ми зголодніли й зібралися пообідати в місцевому старовинному кафе, — каже. — Але непристойно було йти розхристаною. Тоді Боря скріпив запонки сірниками, й ми пішли в кафе. Їли сир із пліснявою і якусь німецьку національну страву з м"яса. Пили каву. Хазяїн кафе, дідусь, сам усе готував. Було смачно.

Їли сир із пліснявою і якусь національну страву з м"яса

У Німеччині сім"я Продайків жила чотири роки. Борис Васильович був взводним мотострілецього полку, який залишився там ще з часів Великої Вітчизняної війни.

За рік після переїзду в подружжя народилася донька Анжеліка. 1975-го, коли закінчився термін контракту, Борисові Продайку запропонували на вибір подальше місце служби — Югославія чи Казахстан.

— У Югославії тоді війна була. А в нас — маленька донька. Тому переїхали в Казахстан, де й прожили 18 років, — пояснює чоловік. — У 1976 році народилася друга донька Наталія.

У відставку Борис Продайко вийшов 1994-го у званні підполковника. Родина вирішила повернутися на його батьківщину — до Полтави.

Нині Борис Васильович столярує. Лідія Іванівна працює вихователем у недільній християнській школі. Допомагають виховувати онуку Аліну й онука Олеся.