— Коли Іван був головою колгоспу, ми мали найбільші в районі врожаї. Тоді кожного року в селі зводили п"ять-шість будинків, підводили газ, прокладали асфальтові дороги, — розповідає колега покійного Івана Полонського з села Рокита Великобагачанського району 60-річний Григорій Комар. — Він був строгий і вимогливий до себе й до інших.

Полонський помер 25 січня на 74-му році життя від гангрени на нозі та аденоми простати. 1966 року після закінчення Полтавського сільгоспінституту Іван прийшов до місцевого колгоспу "Маяк комунізму" агрономом. За 12 років очолив це господарство. Нагороджений двома орденами Червоної зірки та медаллю "За трудову доблесть". На пенсію пішов у 61 рік, коли через роздержавлення товариство почало занепадати.

Дружина Полонського Надія померла сім років тому від раку грудей. Вони виховали двох синів. Старший Віктор, 47 років, живе у Глобинському районі. Має приватну майстерню із ремонту сільгосптехніки. 45-річний Анатолій із сім"єю живе в Полтаві. Він полковник у відставці.

— Останні дні Ваня жив на знеболювальних. Нікого до себе не впускав, — веде далі Комар. — Не хотів, щоб хтось бачив, у якому він стані.

×