На стінах у коридорах школи N13 Полтави телевізори. На екранах інформація про день тижня, дату, час, тривалість уроку і час до його завершення. Знизу два рухливі рядки шкільних новин.
— Навіть із Америки я можу вийти в Інтернет і набрати будь-яке повідомлення для школи, — хвалиться директор закладу 55-річний Іван Гончаренко. Свого часу він закінчив фізмат Полтавського педінституту. — Комп"ютерна програма подає дзвінки. Можу відключити воду, подзвонити або відкрити замок в учительській.
У кабінеті керівника безліч моніторів і сплетених дротів. У суміжній кімнаті під стіною кілька комп"ютерів.
— Це сервер, — показує на один із них. — Він умикає-вимикає освітлення, подає воду в туалети. Коли хтось заходить чи виходить, датчики це реєструють і зливають воду.
Школа має інтернет-сервер, де є розклад уроків, домашні завдання, інформація для батьків.
Учні виконують домашні роботи через Інтернет. Через пароль школяр заходить у систему, отримує 6 завдань із сотень варіантів. Відповідає на них. Оцінку отримує автоматично. Стороннім доступ до системи закритий.
— Часто мені кажуть, що комп"ютери псують зір дітей. Але учні або займатимуться за комп"ютером уроками, або гратимуть у дурні ігри, — впевнений Гончаренко.
— Моя донька Аня навчається в третьому класі, — каже полтавка Світлана Аскерторославлєва. — Є вдома комп"ютер та Інтернет. Виконанню завдань на комп"ютері Аня приділяє хвилин 15. Решту робить за підручниками. Просто в Інтернеті копирсатися не дозволяємо. Я сама вчителька початкових класів у школі N26. Там діти комп"ютер вивчають тільки з шостого класу. Іван Гончаренко молодець, що зробив таку систему.
До комп"ютерів є вільний доступ у шкільній бібліотеці й у багатьох класах.
— Усе ремонтую сам. Сам пишу програми. Ще є кілька підготовлених працівників, які можуть щось спаяти, — каже Іван Гончаренко. — У нашій школі не більше комп"ютерів, ніж в інших. Просто працюють вони по-іншому.
По школі розставлені відеокамери. Зображення прокручують, якщо щось трапляється. У кабінеті директора також є відеокамера.
— Це наше телебачення, — каже Гончаренко. — Виходимо в ефір. Діти роблять новини про шкільне життя, учителів, тварин.
— У нас діти з шести років за комп"ютером, — каже дружина Івана Дмитровича Валентина Федорівна. Вона веде комп"ютерний гурток у школі.
7 
35413
Коментарі