У Полтаві зріс попит на ношений одяг. У дні завозу або знижок біля магазинів чатує натовп. Штовхаючись, люди забігають до приміщення. Набирають великі оберемки речей і лише потім міряють і купують.
Біля магазину "Планета секонд-хенд", що на зупинці "Млинкомбінат", із восьмої ранку в понеділок збирається черга з півсотні людей, переважно пенсіонерів. Чекають годину, доки відчинять.
— У понеділок тут розпродаж — по 5 гривень за кілограм, — говорить Олена, 28 років. Прізвища просить не називати. — Звісно, залишаються перебірки, та іноді можна щось знайти. Виходить дуже дешево. На тому тижні купила собі драповий піджак за 6 гривень, а чоловіку новий костюм за 12 гривень.
— Сьогодні бідняцький день, — долучається до розмови 65-річна Ніна Макаренко. — А завтра, коли завоз і продають по 74 гривні за кіло, приходять у шубах, дублянках, видно, багаті. І ті ж сюди. Мабуть, економлять.
О дев'ятій двері відчиняють, люди починають штурхатися, щоби потрапити до приміщення.
— Та не толкайте! — кричить жінка років 60. Ліктями намагається відштовхнути тих, котрі поруч.
— Спокойно, щас усі зайдуть, — каже високий чоловік у джинсовій куртці. Впирається правою рукою в одвірок і пропускає по одному.
Люди забігають у зал, риються в ящиках, переглядають речі, розвішані на плічках.
— Дожилася. Труси купую, які якась англічанка викинула. Тьху, — каже літня полтавка в чорній куртці. — У совєцьке время хай і некрасіві, так нові всігда купляла.
— Дайте я пролізу, — говорить чоловік років 40. Нагинається, навприсядки пролазить між ніг людей до піджаків, що висять у нижньому ярусі. Кілька хапає і йде міряти.
Наступного дня у вівторок черга збирається теж ізранку. Хто прийшов раніше, стає ближче до дверей.
— Люся, ти щас як забіжиш, зразу кидай у сумку все, що в око впаде. Тоді розберемся, — дає настанови сусідці 55-річна Тетяна Іванівна. — Я тоже як перший раз прийшла, нічого нормального не взяла, бо все переді мною розхватали.
Двері відчиняють, люди забігають і хапають усе підряд не роздивляючись. Кидають у великі сумки й пакети, потім стають десь окремо і переглядають, міряють. Що не підходить, кладуть назад.
Торговці секонд-хендом кажуть, уживані речі люди купують, бо ціни на ринку зависокі.
— Усе дорожчає, а зарплати стоять на місці. От люди й ідуть більше на секонд, а не на базар, — говорить Валентина Чередник, 62 роки. Вона продає ношений одяг на ринку Алмазний у Полтаві. — У секонді речі якісні, трапляються фірмові, нові з етикетками. Хто приходить уперше, зразу видно — люди соромляться ритися в ношених речах. А тоді звикають. Є постійні клієнти, причому трапляються забезпечені. Ідуть до нас, бо є ексклюзив.
Більшість полтавців почали отоварюватися у секонд-хендах постійно.
— Ой дєвочки, я вже больна цим секондом, — зітхає 50-річна Тамара. Міряє фіолетовий светр із блискітками. — У мене вже тряп'я дома всякого кучі лежать. Воно, може, мені й не треба, а все одно іду, риюся.
Буває, людина постійно щось робить, але не вбачає у тому великого сенсу. Це медики називають неврозом нав'язливих станів.
— Вони притаманні більшості. Мають різні прояви — наступати на каналізаційні люки чи стики тротуарної плитки, не проходити в собачі ворота або отак купувати бездумно речі, — говорить головний лікар обласного психоневрологічного диспансеру Віталій Закладний. — Прояви можуть бути легкі. Якщо людина розуміє, що це погано, може сама їх подолати. Треба переключитися на щось інше. Не просто тупо купувати, а створювати своїми руками. Це може бути макраме, в'язання, вишивання. Коли ж нав'язливий стан захоплює життя, однозначно треба звернутися до лікаря. Іноді це може бути проявом тяжкого психічного розладу, депресії.
Перш ніж одягти ношені речі, санітарні лікарі рекомендують їх обов'язково прати, якщо можливо — кип'ятити і прасувати з обох боків. Щоб уникнути грибкових захворювань, взуття зсередини треба протерти спиртом або обробити антибактеріальним спреєм.
4 
35413
Коментарі
1