У понеділок 23-річний Дмитро Виноградець із Полтави здобув першу для України медаль на XIII Параолімпійських іграх, які стартували в Китаї 6 вересня. На стометрівці вільним стилем у плаванні він виборов "срібло". Наступного дня до перемоги він додав ще золоту медаль на дистанції 200 м вільним стилем. Установив світовий рекорд. Його час — 3:22.98 хв.

— Коли дізналася про першу медаль, згадала, що перед від"їздом Діма сказав: "Мамо, першу медаль треба віддати господарям. Я програю Накасані", — розказує Алла Виноградець.

Дмитро — інвалід-візочник, має порушення опорно-рухового апарату.

— У 17 років стрибнув у річку і зламав шию, — каже Алла Миколаївна. — Із того часу пересувається в основному за допомогою коляски. Може й сам, але йому важко.

В обласній реабілітаційно-спортивній школі інвалідів хлопець займається п"ять з половиною років.

— Після лікарні був такий час, що я приходила з роботи, а він лежить у ліжку біля вікна і дивиться, як хмари пливуть по небу, — розповідає мама. — Піду на кухню, наплачуся собі. А потім якось хлопець, із яким зустрічалася старша донька, підвозив хірургів із дитячої лікарні. Вони розмовляли про подібний випадок. Запропонували приїхати подивитися. Нас же просто випхали з обласної лікарні. Не сказали, що далі робити. Навіть ніхто не подивився, що в нього повипадали усі диски. Хребет вигнувся, як у динозавра.

У 17 років стрибнув у річку і зламав шию

Хірурги порадили піти у реабілітаційно-спортивну школу для інвалідів.

— Ми його понесли туди на руках, — згадує Алла Миколаївна. — Після першого заняття хворів місяць. Думали, покине. А він каже: "Ні, я піду". Ми зраділи, що буде поміж людей. Знайшов спільну мову з тренером. Він у нас  веселий, товариський.

Через півроку завоював золоту медаль Всеукраїнської універсіади в Броварах на Київщині.

— Ще не приїжджав зі змагань без нагород. Руки довгі, мабуть, — усміхається мама.

Дмитро тренується щодня, крім неділі. За тренування пропливає 4 км на одних руках. Плавання допомагає йому бути матеріально незалежним.

— Він сам себе забезпечує. Зараз отримує президентську стипендію. Їздить на "Рено Меган", але мріє про джип, — продовжує Алла Виноградець.

Чоловік живе в двокімнатній квартирі з батьками й сім"єю старшої сестри.

— Торік у грудні на святі "Спортсмен року" йому дали однокімнатну квартиру на вулиці Бідного, — веде далі. — Але ордеру на неї ще немає. Хоча питання, чи зможе він там жити сам, ми ще не обговорювали. Коли відправляю на змагання, завжди повторюю: "Синок, я буду рада твоїм перемогам, але чекатиму тебе". Скучила за ним. Хочеться обійняти й нікуди не відпускати.

×