— Мені потрібна допомога психолога. Я заплуталася, — пише Любов із міста Кременчук. — Почалося все з того, що у нас із чоловіком зайшла мова про дітей. Він сказав, що треба здати аналізи, змінити спосіб життя. Усе начебто потроху зробили. Можна й народжувати. Так він відкладає на весну, потім на зиму, осінь... Каже, що не має часу, щоб приділяти його малюкові. Та й мені після пологів потрібна буде постійна підтримка. А зараз не підходящий момент — у нього багато планів щодо розвитку власної справи. Мені самій через ставлення чоловіка уже тошнить ця тема. Що робити?
Відповідає приватний психолог, голова обласної спілки психотерапевтів Кіра Сєдих, 43 роки:
— Не маючи інформації про обставини, в яких живе ця сім"я, важко щось радити. Але тут однозначно недостатній рівень довіри між чоловіком і дружиною. Є якийсь бар"єр, який заважає їм порозумітися. Насамперед слід переконати чоловіка обом звернутися до психотерапевта чи психолога. Треба обов"язково дати йому можливість перед кимось розкритися і розповісти про істинні причини свого зволікання з дітьми. Можливо, треба завести цю розмову в присутності батьків чоловіка, поговорити на цю тему зі свекрухою — може, вона знає, що його непокоїть і чого він боїться. Можливо, це вже не перший шлюб для нього, і він має негативний досвід у цьому плані. Може, є якась генетична неблагополучність у їхній сім"ї, спадкові хвороби — про такі речі нелегко розповідати. А його вічна зайнятість — лише відмовка. Якщо люди чогось справді хочуть, то шукають можливість. А коли не хочуть — причину.
— Може, чоловік надто відповідальний. Спочатку хоче зробити кар"єру й заробити грошей, а тоді вже дітей виховувати. Дружині слід прислухатися до нього й почекати, — радить Петро Савченко, 36 років, із Полтави. — А що — краще десятеро народити й жодного толком на ноги не звести?
4 
35413
Коментарі