Понад два місяці буде перекритий єдиний у Кременчуці міст через річку Дніпро. Його закрили місяць тому для ремонту транспортних смуг. Проте мостом ходять пішоходи, а таксисти переїжджають його, давши хабара.
Міст з"єднує дві частини Кременчука. Його збудували 58 років тому й відтоді не ремонтували. У частині Крюківського району, яку "відрізали" від центру, проживає 30 тис. осіб. У навколишніх селах — 7 тис. Вони перетинають річку електричкою, яка курсує нижнім ярусом цього ж мосту. Протилежної сторони можна дістатися й автомобілем. Треба їхати в об"їзд за 20 км через дамбу в селищі Власівка Світловодського району Кіровоградської області. Найближчі до Кременчука мости через Дніпро за 100 км: уверх за течією річки — в Черкасах, униз за течією — у Дніпродзержинську Дніпропетровської області.
О 10.50 від залізничного вокзалу в Кременчуці відправляється потяг до Крюкова. Квиток коштує гривню. За 15 хв. дістаюся на інший берег Дніпра.
— Як міст став на ремонт, всьо хуже зробилося, — каже житель Крюкова 67-річний Петро Жовтяк, який чекає потяга. — Між рейсами два часа разніци. У цей час дістатися нічим. Єслі брать таксі вокруг, через Світловодськ, тільки за бєнзін це обходиться 50 гривень. Зараз люди ще ходять через міст пішки, але іноді охоронці не пропускають. У ночне врємя можуть таксі пропустить. Я раз тридцатку заплатив охороні і проїхав.
— Пєнсіонєри жалуютса. От моя бабушка поїхала на базар. Стоїть на вокзалі і не пойме, куди йти. Їй 80 год. От скажіть: вона вилізе на отаку високу ступєньку, — показує півметрову відстань від платформи до нижньої сходинки електрички 27-річна крюків"янка Ольга Стеценко.
На платформі у Крюкові чекають на потяг дві 19-річні студентки Кременчуцького політехнічного університету Юлія Аскерова та Слов"яна Мірчук.
— Графік електричок нормальний. За студентським купила проїзний за 13 гривень, і можна кататися хоч цілий день, — каже Юлія.
— Ми вже звикли так їздити, — додає Слов"яна.
Повертаюся до центру міста. Неподалік мосту через дорогу протягли металевий дріт. На ньому два дорожні знаки із забороною проїзду.
Із дороги на мосту зняли асфальт. На пішохідній частині ліворуч лежать товсті дроти, праворуч — будівельні відходи. Посередині стоїть трактор. В обидва боки ходять люди.
До Крюкова йде жінка з дівчинкою.
— Дуже важко отак, — ставить дві великі сумки на землю Тетяна Ковальчук, 32 роки. Поруч ставить іще одну її 9-річна донька Вікторія. — Ми зі Старої Білецьківки. Ідемо, бо поїзда полтора часа ждать. Мені ще з Крюкова кілометрів сім добиратися.
Студент Петро Трушин, 18 років, своє авто залишає в Крюкові неподалік мосту й перетинає його пішки.
— Кажуть, щоб переїхати, треба заплатити. Я не пробував. Краще пройти пішки, бо об"їздити дорого.
3 
35413
Коментарі