Більше батьків зважуються на другу і третю дитину

 

У пологових будинках Полтавщини цього року порівняно з минулим на 7–8% зросла народжуваність. До кінця 2009-го очікують понад 15 тис. немовлят.

— Звичайно, державна грошова допомога впливає на збільшення народжуваності, — зауважує заступник голови облдерждміністрації 52-річна Надія Мякушко. — Торік її збільшили до 12 240 гривень. Відповідальна мати, народжуючи дитину, повинна розуміти, як вона буде її годувати. Сім"я почуває себе впевненіше, бо розуміє, що в перші три роки зможе утримувати дитину за рахунок державної допомоги. Стали частіше народжувати другу, третю дитину.

33-річна Валентина Рябоконь із селища Ланна Карлівського району минулої середи народила в пологовому відділенні при обласній лікарні двійнят Ярослава і Владислава. Жінка погладжує немовля, яке спить.

— Другого медсестра понесла на УЗІ, у нього шуми в сердечку. Ніби меншають, — каже Валентина. — Старшому синові Олександру вже 14 років. Із чоловіком дівчинку планували, а вийшло ще два хлопчики.

Жінка — головний бухгалтер у сільраді, чоловік працює вчителем музики у школі.

— Робота є, дах над головою теж. Кризи ми особливо не відчуваємо, — каже. — Отримала декретні, трішки відкладали. Речі купили тільки в роддом, забобонно ставимося до цього.

Під час вагітності сім"я ні на чому не економила.

Малюків годуватиму груддю. Це і корисніше, і зекономити можна

— Купляла і їла все, що хотілося. Пила всі вітаміни, які назначали, — зауважує Валентина. — Малюків годуватиму груддю. Це і корисніше, і зекономити можна.

24-річна Іванна Матляк із Більська Котелевського району на лікарняному ліжку прикладає до себе сина Мар"яна. Хлопчик щойно заснув після годування. Це друга дитина Іванни.

— Старшому Андрієві — три з половиною. Ми хотіли другу дитину, доки первісток ще маленький. Скоріше виростуть. Щоб не забувалося дуже, — сміється.

Жінка тримає вдома корів, свиней, кіз, биків. Чоловік Василь їздить на заробітки з бригадою будівельників.

— У селі кожна людина економно живе, — говорить. — Покупила тільки все необхідне в роддом. А так у мене все від першої дитини є.

За грошову допомогу на першу дитину Матляки купили хату. На що витратять гроші за другу, ще не думали.

— І ремонти в хаті потрібні, і дітям усього багато треба. Я 11-та в сім"ї, мій Василь — восьмий. Знаємо, що таке біда. Хочеться дітей вивчити. Щоб воно не на фермі десь зогнивало, а коло ручки сиділо.

На другій дитині Іванна хоче зупинитися:

— Не зарікаюся, але більше не хочу. Важко зараз поставити їх на ноги.

Ірина Петренко купує речі в комісійних магазинах

— Довго не зважувалася завагітніти, боялися з чоловіком, що по грошах дитину не потягнемо, — згадує полтавка 30-річна Ірина Петренко. Гуляє в Сонячному парку із сином, 10-місячним Артемом. — Але мені вже не 17. Та й грошей не вистачає завжди. Як Артемка народився, зрозуміла, що щастя не в грошах. Не обов"язково купувати коляску за 3 тисячі. Дитині-то байдуже — чи в модній її возять, чи у звичайній.

Зимово-літній візок Петренки купили за оголошенням за 400 грн. Частину дитячих речей передали родичі й друзі.

— Кроватка ще моя лишилася, радянська, — сміється Ірина. — Із капронового тюлю балдахін пошила, оздобила мереживом. Вийшло не гірше, ніж нова в магазині.

Речі дитині купує переважно в комісійних магазинах і секонд-хендах.

— Там вони набагато якісніші, ніж на базарі. Особливо взуття. І дешево виходить. Одяг перу на 60–90 градусів у машинці, кілька разів полощу, — розказує. — Звісно, дещо беремо нове. Стараюся попадати на розпродажі.

Ірина ще годує сина груддю. Штучних сумішей не купує.

— Варю кашки на молоці, пюре картопляне. М"ясо почали давати. Беру по 300 грамів телятини на ринку, плачу 13–14 гривень. На пару тижнів вистачає.

×