У листопаді вийшов ювілейний десятий випуск часопису-самвидаву "Фонтарь". П"ятий рік його друкують накладом 500 примірників та безкоштовно роздають усім охочим.
— До "Фонтаря" були самвидави "Оранжевий ірокез", "Промокашка", — згадує 27-річний видавець Руслан Рубак.
Рубак — творчий псевдонім. Справжнього прізвища Руслан не називає. Каже, за фахом він фінансовий аналітик. Серед співвидавців "Фонтаря" є лікарі, інженери. Вони не афішують приналежність до видання. Зважають на реакцію колег.
Самвидав у Полтаві починався з листівок про місцеві музичні гурти. Нині "Фонтарь" має формат міні-журналу. У часописі переважають статті про неформальний рух. Багато матеріалів про музику.
— На друк скидаємося по 10 гривень, — говорить Руслан. — Продавали по 2 гривні лише ювілейний десятий випуск, бо він ішов у комплекті з диском. На диску записані дев"ять попередніх номерів часопису.
Самвидав можна купити в Полтаві, в магазині "Ін-рок" на вул. 23 Вересня. Його постійно розповсюджують серед неформальної тусовки біля театру ім. Гоголя.
Найпопулярніший та найстаріший в Україні — харківський самвидав "Болти і гайки". У Запоріжжі видають "Вілки", в Сумах — "Вогник Макарича".
Коментарі