15 червня в селі Хорошки Оржицького району поховали 90-річного Андрія Харченка. На похорон з"їхалися родичі, дві доньки, троє онуків та четверо правнуків. Андрій Павлович помер удома. Останній місяць він не вставав із ліжка.
— Дідусь хоч старенький був, але постійно по селу ходив то в магазин, то з магазину, — розповідає землевпорядник Черевківської сільради Ніна Обора, 55 років. — Останнім часом трохи забувався. Бувало йде селом, а забув куди. То за ним дружина Марія слідом йшла. Вона за нього на шість років молодша.
Змолоду Андрій Харченко не бачив на одне око. Він пройшов війну. Під час бойових дій його поранили. Завжди виступав 9 травня на сільському мітингу.
Із дружиною Марією Андрій Павлович збудував хату в центрі села. Обоє працювали в колгоспі ім. Чапаєва. Чоловік — різноробочим, жінка — ланковою. Виховали двох доньок — Надію та Раїсу. Надія живе в Лубнах, працює на заводі. Раїса в Києві займається торгівлею.
— Обидві до батьків постійно навідувалися, — розповідає односельчанка. — Часто внуки приїжджали. Дідусь дуже привітний був. Про нього в селі слова поганого не скажуть. Вік дожив свій та вмер від старості.
Коли помирав Андрій Харченко, біля нього була вся родина. "Швидку" не викликали. У довідці про смерть написали: помер від атеросклерозу та судинної недостатності.
Марію Андріївну одна із доньок забере до себе.
8 
35413
Коментарі