"Мрію відкрити медичний центр", — каже підприємець з Великої Багачки 43-річна Алла Лиховид. Жінка сім років лікує родичів та знайомих голубою глиною.

— Я 14 років страждала мастопатією, — зауважує жінка. — Груди воспалилися і постійно боліли. Руки іноді аж терпли. Лікарі казали, що відріжуть пухлину, як підросте. А тоді в одній книзі прочитала, що можна вилікуватися голубою глиною. Я обрила всю Багачку, щоб її дістати. Тільки дізнаюся, що хтось копає колодязь, — я вже там із відром і лопатою.

У селищі жінка не знайшла блакитної глини. Вона залягає на глибині 16–18 м. Колір такий через переважання певного мікроелемента. У голубій — 45% кремнію. Без нього в організмі не засвоюється жодна речовина.

Нині Лиховид їздить із причепом по блакитну глину до кар"єру за сотні кілометрів. Куди саме, не каже.

— Там найкраща голуба глина — масляниста, без піску. В магазинах такої не знайдеш, — зауважує Алла. — Як губка, вбирає в себе всі шкідливі для організму речовини, розріджує і виводить жири. Глина має велику енергетику. Вона знаходить дірку в біополі хворого органа й налаштовує його на потрібне коливання.

Через три місяці лікування глиняними компресами в жінки зникли запалення і болі в грудях. Лиховид не користується антиперспірантами. Вони закупорюють пори, через які виходить піт.

Із потом з організму виводиться вся отрута

— Із ним з організму виводиться вся отрута, а ми повертаємо її назад. Краще щовечора прикладати під пахви глину — вона вбирає неприємні запахи, — радить Алла Володимирівна.

Глиною жінка лікує захворювання суглобів, шкіри, шлунково-кишкового тракту.

— Рік тому мій чоловік виносив палаючий бензобак з гаража й обпік собі руки й ногу. Чотири дні я поприкладала до обпечених місць глину — все загоїлося, — розповідає Лиховид.

— А на мого сина Ігорька в чотири місяці напав сильний кашель, — додає її донька Юлія, 22 роки. — Мама прикладала йому глину на груди. Через три дні лікарка прослухала малого й не повірила — не було жодної хрипинки.

Глину подрібнюють дерев"яною качалкою. Висипають у скляний чи фарфоровий посуд і заливають водою кімнатної температури на 1 см зверху.

— Через годину вона робиться як густі сливки, — каже Алла, розмазуючи глину по животу 15-річного сина Олександра.

Накладає сантиметровий шар маси, накриває його рушником і перев"язує вовняною хусткою. Хлопець із народження має захворювання жовчовивідних шляхів.

— Раніше живіт болів і син відмовлявся їсти, — розказує. — Тепер кілька днів помажу глиною — і на місяці він забуває про проблеми. У нашій воді багато фтору, і жовч від того постійно загустає. Сама щодня на стакан води додаю чайну ложку глини і п"ю десять днів зранку натщесерце й увечері. Потім роблю п"ять днів перерви і знову. За 14 років у лікарню зверталася лише із зубом.

За кілограм глини жінка бере 10 грн. У полтавських аптеках продають лише косметичну глину: рожеву, блакитну, білу, зелену й чорну. Пакетик 100 г коштує 3,9 грн.

— Її застосовують зовні — для очистки шкіри, — пояснює фармацевт аптеки "Тріоль" Віта Соколовська. — Усередину таку глину не приймають.

Полтавські медики глину для лікування не використовують.

Глину беруть із гори Пивиха

— Улітку люди обмажуться глиною з ніг до голови й лежать на сонці, — розповідає голова Градизької селищної ради Глобинського району Василь Компанієць. — Гору Пивиху підмивають води Кременчуцького водосховища. Схил руйнується, тому глину зручно набирати.
З гори беруть блакитну й білу. Найкориснішою місцеві вважають останню. Гоїть порізи, ранки на шкірі. Допомагає від підліткових вугрів. Лікують глиною і суглоби. Кажуть, якщо влітку хоч раз на тиждень намастити коліна й вигріти на сонці — недуга минеться. Повністю тіло обмазують ті, хто страждає на псоріаз.
Щороку значні поклади глини Пивихи розмиваються водосховищем.

Інна МОСКАЛЬЧУК

×