23 травня в селі Покровське Зіньківського району померла 107-річна туркеня Гульсахар Жумалієва. До останнього її доглядала родина брата 68-річного Джумалі огли Кошалі.

— У турків немає недоглянутих стариків. У родині вона була старійшиною роду, — розповідає секретар Покровської сільської ради Любов Гресь. — Гульсахар ніколи не була заміжня. Крім сім"ї брата, нікого не мала.

Жумалієва народилася 1900 року в Грузії в селі Перса Ахалцихського району. На початку 40-х за наказом Сталіна 90 тис. турків-месхетинців силоміць вивезли до Узбекистану. 1989-го під час масових погромів Гульсахар з братом, його дружиною та двома синами, втекла до України.

— Тоді їхня родина потрапила під різню, — продовжує Гресь. — Нині вона налічує понад 30 мешканців. У синів вже свої діти. Згодом до них переїхали й інші родичі, брати, сестри. Вони позаводили в нас сім"ї. Але на наших жінках їхні чоловіки не женяться.

Жумалієва жила за турецькими звичаями та законами. До церкви ніколи не ходила. Української мови жінка не розуміла.

— До неї часто приходили з територіального центру з подарунками як до найстарішої жительки району. Вона сиділа по-турецьки, схрестивши ноги, і говорила також турецькою, — каже секретар.

×