За наслідками комітетських слухань до керівників нових антикорупційних органів у депутатів й експертів залишилося багато питань. Головне: а де результати роботи? І чому в гучних справах видно слід лобіювання олігархів?
Керівники Національного антикорупційного бюро й Спеціалізованої антикорупційної прокуратури минулого тижня прозвітувалися про свої успіхи перед профільним антикорупційним комітетом парламенту. Артем Ситник і Назар Холодницький, мабуть, уже звикли до лояльного ставлення у цьому комітеті: там і Єгор Соболєв, і Віктор Чумак, і Сергій Лещенко, і Дмитро Добродомов – давні симпатики цих відомств та їхніх керівників.
Цього разу було інакше. Ситника та Холодницького спіткав свого роду холодний дощ, навіть друзі НАБУ ставили їм неприємні питання стосовно результатів роботи. У відповідь Ситник і Холодницький традиційно називали справи, які розслідують НАБУ і САП, й обіцяли, що вони ось-ось опиняться в суді. Також активно шукали винних у провалах, звучали традиційні виправдання – нереформовані суди, заважає Генпрокуратура, відсутність права на прослуховування тощо.
Звіт НАБУ: 11 судових справ за півтора роки. І ніхто не "сів"
Відомий блогер Сергій Іванов вказує, що за понад півтора роки у НАБУ успіхи скромні. Він навів сухі цифри: за час роботи Бюро винесено 11 вироків лише по 4 справах. Два вироки в справі про так звані Кіотські гроші - один штраф і один з обмеженням волі з випробувальним терміном (тобто, фактично нічого), сім вироків у газовій справі Онищенко (але ніхто не сів), один вирок - штраф луганської судді, ще один - штраф прокурору в Херсонській області.
Усе. І жодної "посадки" з вищих ешелонів влади. Адже НАБУ і САП створювали саме для боротьби з топ-корупцією.
Політолог Андрій Миселюк відзначає, що на такому тлі навіть старі правоохоронні органи мають значно ефективніший вигляд за нові. Минулого тижня окрім Ситника й Холодницького прозвітувався ще й генпрокурор Юрій Луценко. Органи прокуратури викликають у суспільстві немало справедливих нарікань, вказує експерт: кругова порука, хабарі, маніпулювання законом – про це говорять і пишуть немало. Але при витратах на ГПУ в сумі 3 млрд грн за минулий рік вона повернула до бюджету 10 млрд грн. А НАБУ, яке отримало на своє функціонування 500 млн грн, змогло стягнути на користь держави лише 100 млн грн.
Холодницький і Ситник та їхні заступники за зарплатою далеко випереджають керівників інших антикорупційних органів. Зарплата директора НАБУ Ситника в січні становила понад 126 тис. грн. А зарплати детективів НАБУ вищі, ніж у слідчих прокуратури.
Є ще один критерій, який свідчить про ефективність роботи правоохоронного відомства – здатність до самоочищення. За минулий рік повідомлено про підозру 46 прокурорам, зокрема 36 - за корупційні злочини. До судів спрямовано обвинувальні акти щодо 30 прокурорів-корупціонерів. А один з працівників центрального апарату ГПУ був узятий "на гарячому" при отриманні хабара в $200 тис. Натомість детективи НАБУ, фактично, провалили свої справи, але чомусь не чутно навіть про дисциплінарне стягнення щодо них.
Колишній нардеп, а нині політолог Тарас Чорновіл однією з основних причин невдач НАБУ бачить непрофесіоналізм: у співробітників НАБУ дуже низька юридична грамотність, через яку вони вже не раз програвали справи в суді. Це стосується багатьох серйозних справ, зокрема чорної каси Партії регіонів, де багато доказового матеріалу, однак сьогодні цією справою займається тільки один слідчий. Тому й підозрюваний лише один - глава Центрвиборчкому Михайло Охендовський. Виникає запитання: як детективи НАБУ збираються передавати цю справу до суду? Навіть судячи з оприлюднених у пресі документів, на них – сотні підписів. Й лише на цій підставі адвокати голови ЦВК розіб'ють звинувачення проти їх клієнта, доводячи вибірковість правосуддя НАБУ. Наприклад, один з фігурантів справи – американець Пол Манафорт, який очолював штаб Дональда Трампа – для НАБУ швидко став не цікавий…
Тому Тарас Чорновіл підозрює відомство Ситника у подвійних стандартах. "Є тенденція, коли проти одних шукають докази, а про інших замовчують", - зазначає він.
Корупція серед антикорупціонерів?
Закиди до НАБУ і САП лунають і від нинішніх депутатів. Зокрема, позафракційний нардеп Віталій Купрій звинуватив антикорупційні органи у небажанні розслідувати випадки корупції, навіть якщо йдеться про співпрацю з ДНР і ЛНР та життя учасників АТО. Зокрема у покриванні корупціонерів, що наживаються на торгівлі вугіллям з ДНР (!). "Я також спрямував заяву до НАБУ щодо корупції перших осіб ДК "Укроборонпрому". Близько 280 млн грн розкрадається, це шкодить обороноздатності нашої країни. Але нуль реакції", - відзначив депутат. Він наполягає на тому, що НАБУ постійно ігнорує рішення суду. Жоден детектив бюро досі не покараний через бездіяльність.
Член парламентського комітету з питань протидії корупції Ігор Луценко взагалі говорить про корупцію в Антикорупційному бюро. "Спокус дуже багато - брати хабарі, виконувати платні замовлення. Це потрібно на перших етапах припинити. А потім переходити до мегазавдання - покарання топ-корупціонерів. Усі вироки, які є в НАБУ - це договорняки за угодою сторін, штрафи. Це абсолютно не те, що ми очікували", - каже Ігор Луценко, нині народний депутат, а три роки тому – активіст Майдану, викрадений силовиками.
Навіщо НАБУ користується послугами корумпованих суддів?
Очевидно, подібні факти дали підстави експертам і депутатам дорікнути НАБУ, що воно успадкувало від "старих" правоохоронних органів лише найгірші риси. Політолог Миселюк пише, що на комітетських слуханнях депутат Геннадій Кривошея поставив питання, чому в Солом'янському суді антикорупційні справи розглядають судді, проти яких саме НАБУ порушило кримінальні провадження. Керівник САП Холодницький (відмовившись відповідати про провадження проти суддів) одразу знайшов винного - автоматичну систему розподілу справ. Мовляв, винен комп'ютер, що всі справи потрапляли або до вже звільненого за порушення присяги Андрія Макухи, або до ще не звільненого Олександра Бобровника.
Насправді, пише експерт, ми маємо справу не зі збоями штучного інтелекту, а з практикою використання "ручних" суддів, які знаходяться на "гачку" у НАБУ. У цих суддів таке одіозне минуле, що НАБУ легко відкриває проти них кримінальні провадження та потім отримує від них будь-які рішення.
Наприклад, серед скандальних рішень судді Солом'янського райсуду Бобровника - закриття кримінального провадження стосовно близького соратника Януковича Юрія Іванющенка (про це писав і нардеп Сергій Лещенко: "Ніхто із суддів Печерського суду не захотів брати скаргу Іванющенка до розгляду, після чого питання пішло до Апеляційного суду Києва для зміни підсудності. Вийшли на Солом'янський суд Києва, суддю Бобровника"). А ще - відмова у доступі до документів по корупції Мінекології часів Миколи Злочевського, а там лише по одному епізоду фіктивних космічних зйомок держбюджет втратив 51 млн грн. Нині цей чиновник часів Януковича, схоже, отримав повну індульгенцію.
За інформацією, яка циркулює в суддівських колах, НАБУ впіймало одіозного суддю Бобровника з… героїном, але використало це в своїх інтересах.
Тому після комітетських слухань "радикал" Ігор Попов запропонував відсторонити від розгляду справ за поданнями НАБУ суддів, які самі є фігурантами справ. Саме Бобровник, відправляючи під арешт менеджерів ОГХК (державної "Об'єднаної гірничо-хімічної компанії"), проігнорував відсутність доказів та міжнародний аудит відомої компанії KPMG, який засвідчив відсутність порушень у роботі ОГХК.
Тим самим займався і вже згадуваний Макуха. Він відмовився брати до уваги державний аудит щодо Одеського припортового заводу, надавши пріоритет сумнівній приватній компанії. Адже її найняли в НАБУ. Минулого року Верховна Рада звільнила Макуху за порушення присяги.
ЗМІ відзначають практичну ідентичність алгоритмів справ ОГХК й ОПЗ. Вони розвивалися за однією схемою. Спочатку НАБУ робить гучні заяви про корупцію на цих державних підприємствах (у випадку з ОПЗ активну роль зіграв також тодішній губернатор Одещини Міхеіл Саакашвілі). Після цього відбуваються затримання вищої ланки управлінців. А судді Солом'янського суду, яких підвісили на "гачок" розслідувань проти них самих, приймають вигідні НАБУ рішення про арешт як міру запобіжного заходу.
При цьому НАБУ і "ручні" судді ігнорують висновки перевірок та аудитів, які свідчать про успішну роботу держпідприємств та їхніх менеджерів і які спростовують обвинувачення у зловживаннях. Паралельно здіймається багато галасу в ЗМІ, Ситник й Холодницький звітують, їхня група підтримки посилює сигнал. А в підсумку – зірвана приватизація цих підприємств, їх подальша зупинка та багатомільярдні збитки для держави.
Лише на Одеському припортовому заводі держбюджет втратив понад 14 млрд (!) грн. Тисячі працівників ОПЗ після зупинки заводу залишилися без засобів для існування, 6 тисяч працівників ОГХК протестують проти подібної перспективи і звертаються до вищого керівництва держави.
ЗМІ висувають версію про вигідність перетворення ОПЗ на "токсичний" актив у інтересах олігарха Дмитра Фірташа, який "підвісив" ОПЗ за борги. Раніше компанія Ostchem Фірташа був єдиним постачальником природного газу на завод. 25 липня ця компанія виграла арбітраж у Стокгольмі. Їй була б украй невигідна приватизація ОПЗ до сплати боргу.
"Навряд чи є збігом той факт, що той же олігарх Фірташ раніше контролював і титанові комбінати ОГХК. Коли як держава 2014 року повернула собі контроль над компанією, її дохід збільшився в 1274 рази і сягнув близько 2 млрд грн. Тому легко припустити, що Дмитро Фірташ не проти був би і тут повернути собі надприбутки. Особливо якщо підприємства коштуватимуть копійки. Він може "зайти" на свої колишні підприємства через інші структури, до яких формально не має відношення", - припускають журналісти.
Показово, що згодом Апеляційний суд випустив на свободу менеджерів ОПЗ. А інший суддя Солом'янського суду (не Макуха і не Бобровник) взагалі зобов'язав НАБУ визнати потерпілим заступника директора ОПЗ Миколу Щурікова. Це відбулося, як пише Щуріков, "після звернення групи депутатів, які заявили про вчинення Саакашвілі і його поплічниками злочинів проти ОПЗ". Цілком можливо, що така ж доля чекає і на рішення Бобровника. Але приватизація ОГХК теж може бути зірвана.
Чи потрібне таке НАБУ взагалі?
Повертаючись до звинувачень працівників НАБУ у непрофесіоналізмі та корумпованості: у ЗМІ виникло багато питань до складу громадської ради при НАБУ, яка займається відбором кадрів.
Раніше розгорівся скандал, коли в Одесі конкурс на керівника регіонального управління пройшов Семен Кривонос. Як виявилось, він є фігурантом кримінальної справи і після розголосу швидко відмовився від посади. У грудні конкурс виграв Дмитро Руденко, але він виявився не менш скандальним - замішаним у кримінальному переслідуванні правозахисника. У результаті було оголошено ще один конкурс.
У згаданій публікації стверджується, що члени ради громадського контролю при НАБУ, які визначають кадрову політику бюро, жодних відборів не проходили. Зокрема, голова ради - Олексій Гриценко, активіст "Автомайдану" і син одіозного екс-міністра оборони, працював директором з розвитку маловідомої компанії Enran Telecom. Вона "раптом" отримала багатомільйонні контракти на поставку програмного забезпечення в Міноборони, яким тоді керував його батько.
Інший член громадської ради НАБУ Сергій Гребенюк працював на колишнього главу Шевченківського району Києва, екс-"регіонала" Віктора Пилипишина. На останнього відкрито кримінальне провадження за перевищення влади і службових повноважень, які заподіяли шкоду громаді на суму понад 15 млн грн.
Приміром, члена громадської ради НАБУ Володимира Рисенка правоохоронці підозрюють у розкраданні грошей в особливо великих розмірах з інженерного центру "Енергомаш" у Харкові.
Відомий журналіст-розслідувач Володимир Бойко за результатами звіту Ситника і Холодницького взагалі ставить питання: навіщо створювати нові антикорупційні органи, якщо вони не займаються розслідуванням системної корупції у вищих ешелонах влади: "Де боротьба з корупційними схемами в міністерствах, коли почнуться арешти міністрів чи керівників Нацбанку? Це дуже добре, що НАБУ викрило слідчого Генпрокуратури, який привласнив талони на 300 літрів бензину. Але чи не дешевше для платників податків ліквідувати НАБУ - нехай такими справами займається поліція?".
2 
8759
Коментарі
3