Рік тому, 13 січня, президент Володимир Зеленський підписав закон щодо штрафів для народних депутатів за неперсональне голосування. Це зробив майже через місяць після того, як Верховна Рада ухвалила у другому читанні цей законопроєкт.
Закон передбачає кримінальну відповідальність за умисне голосування парламентарем на пленарному засіданні ВР замість іншого народного депутата.
За кнопкодавство передбачений штраф - від 3 тис. до 5 тис. неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, або 51-85 тис. грн.
Заява голови Верховної Ради Дмитра Разумкова про те, що за рік роботи парламенту було всього 3 випадки кнопкодавства, є неправдою, повідомляв рух "Чесно".
Рух фіксував 50 випадків кнопкодавства від 18 нардепів протягом 1-го року роботи нового скликання ВР.
Найбільше кнопкодавив нардеп із ОПЗЖ Володимир Кальцев - 9 випадків.
Мажоритарник Муса Магомедов - 8 разів.
Також по одному разу кнопкодавили "слуги народу" Сергій Литвиненко і Олена Копанчук.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Слуги" пішли далі у кнопкодавстві. Замість них голосують невідомі особи
Закон про криміналізацію неособистого голосування набув чинності 16 січня, проте його ефективність сумнівна, оскільки розслідування та судова справа щодо порушення можуть тривати роками, кажуть у "Чесно".
21 лютого рух зафіксував кнопкодавство Владислава Поляка з групи "Довіра". Справа депутата досі перебуває на етапі досудового розслідування. Поляку ще не оголосили підозру.
У разі визнання депутата винним у кнопкодавстві та набрання сили обвинувальним вироком, він буде достроково позбавлений мандата, повідомляє "Чесно".
Стаття 84 Конституції зобов'язує народних депутатів голосувати особисто.
17 грудня Верховна Рада призначила Сергія Шкарлета міністром освіти і науки. Тоді на табло показали 226 голосів "за" - мінімальну кількість, необхідну для ухвалення рішення. Голосували картки депутатів Григорія Суркіса й Віктора Медведчука з ОПЗЖ, яких не було в залі, заявляли в "Голосі".
2 
8759
Коментарі