Реформа української судової системи починається не на папері, не у високих столичних кабінетах, а завдяки громадянській позиції кожного окремого судді. І це дуже добре, оскільки тоді правові зміни мають всі шанси стати незворотними.
17 листопада 2016 р. сталася неординарна подія в історії українського судочинства: Обухівський суддя Валентин Болобан присудив компанії БРСМ виплатити чотирьом постраждалим жителям Васильківського району моральну компенсацію в розмірі 30 мінімальних зарплат, що на той час становило 43, 5 тис. грн., а зараз – 96 тис. грн.
Нагадаємо, що в червні 2015 року на нафтобазі під Васильковом сталася масштабна пожежа, яка забрала життя 6 людей і 15 зробила інвалідами. У звіті Урядової комісії зазначено, що тільки завдяки героїчним діям пожежників не сталося детонації військового складу з авіаракетами, що знаходився в 50 метрах від нафтобази (окреме питання: хто дозволив таке небезпечне сусідство і щільне будівництво зайвих ємностей, і чи не варто цим посадовим особам також понести належну відповідальність за свої вчинки?). Кожна така ракета мала 5 тонн тротилового еквіваленту і якби сталася детонація, то утворився б вогняний смерч шириною 500 метрів і довжиною 20 кілометри, який би знищив кілька населених пунктів, включаючи місто Васильків.
Дві незалежні експертизи, які проводилися Інститутом громадського здоров'я ім. О.М. Марзєєва НАМН України і Українською лабораторією якості та безпеки продукції АПК, підтвердили негативний вплив на довкілля пожежі на нафтобазі БРСМ. Документи свідчать, що територія в радіусі 15 кілометрів стала дуже забрудненою бензопіреном (надзвичайно небезпечною хімічною сполукою з руйнівною дією на організм людини), концентрація якого часом перевищувала норму в 20 разів; також присадибні ділянки людей зрошували сажоподібні опади із оксидами сірки та іншою "хімією". Для багатьох українців город – це дуже суттєвий (почасти єдиний) спосіб виживання; у повній мірі це стосується і більшості жителів Васильківського району, які до червня 2015 року мешкали в екологічно чистому середовищі, а тепер вимушені або переплачувати на ринках за елементарну їжу, або труїтися власною картоплею та морквою.
Юридична фірма "Імператив плюс" за патронатної підтримки швейцарського фонду "Скорочення ризиків" (голова – Володимир Костерін) вже другий рік поспіль реалізує в Україні низку ексклюзивних правових програм, пов'язаних із захистом екологічних прав громадян. Одні з найбільш резонансних справ стосуються негативного впливу на довкілля та здоров'я людей Трипільської ТЕС, сміттєзвалища поблизу аеропорту "Київ", картонно-паперового комбінату під Обуховом, 5-го полігону ТПВ у с. Підгірці та інших шкідливих підприємств.
Зокрема в рамках цієї роботи ми подали близько шестисот судових позовів від мешканців Васильківського району до структур БРСМ про відшкодування моральної шкоди, спричиненої наслідками пожежі на нафтобазі під Васильковом. Спочатку судова система України всіляко перешкоджала нормальному проходженню цих позовних процесів: постійно змінювалися судді, переносилися засідання, застосовувалися різні технічні спроби для закриття справ. Проте молодий суддя Валентин Болобан пішов по європейському шляху судочинства, де громадяни успішно задовольняють своє право на екологічно чисте життя.
Це визначна подія для української Феміди, і хоча сума призначеної моральної компенсації дуже сильно відрізняється від європейської практики в цих питаннях – орієнтуючись на яку, ми просили для постраждалих громадян 576 мінімальних зарплат, а це на сьогодні 1 843 200 грн., – Обухівський суд відчинив двері (принаймні, спробував це зробити) для інших аналогічних судових рішень по всій Україні.
На сьогодні ми оскаржили рішення суду першої інстанції стосовно невеликої суми відшкодування моральної шкоди; зі свого боку, наші опоненти зі структур БРСМ спробували його скасувати нібито через незаконність взагалі. 1 березня відбулося перше засідання Апеляційного суду Київської області, завдяки трьом нашим принциповим клопотанням суд переніс своє наступне засідання на 17 березня поточного року. І от зараз триває "мертвий" сезон щодо розгляду інших наших сотень справ: суди постійно відкладають або переносять свої засідання під будь-якими приводами, чекаючи на рішення апеляційної інстанції.
Справді, рішення Апеляційного суду складно переоцінити. Якщо він задовольнить наші вимоги або хоча б не стане на бік опонентів, тоді це відкриє шлюз для прийняття інших аналогічних рішень судами першої інстанції, оскільки рішення апеляційної інстанції набуває законної сили відразу після ухвалення. І тоді громадяни, що мають сусідство з ТЕС, сміттєвим полігоном, небезпечним заводом і навіть заправкою зможуть, апелюючи до нового судового стандарту, вимагати для себе і своїх сімей компенсацію моральної шкоди за екологічні ризики.
Як на мене, чинник негативного впливу цієї пожежі на екологію – доведено, отже структури бренду БРСМ повинні відповідати за небезпечне ведення бізнесу, що призвело до масштабної пожежі з людськими жертвами. Законодавство зобов'язує суб'єктів господарювання не порушувати прав інших осіб і не впливати негативно на довкілля, про це прямо йдеться в ст. 49 Господарського кодексу України і в част.2 ст. 11 Цивільного кодексу України. З іншого боку, не підлягають сумніву моральні страждання жителів Васильківського району, чиї обійстя перетворилися на зону екологічного лиха (з досі чорними вікнами, дахами та землею), а їх самих мало не спопелив вогняний смерч.
Отже, подальший розвиток захисту екологічних прав українців залежить від чесного неупередженого рішення суддів Апеляційного суду Київської області Єлизавети Суханової, Олексія Данілова та Анатолія Сержанюка. Ці фахівці можуть залишити по собі позитивний історичний прецедент, що змусить забруднювачів більш відповідально ставитися до проблеми збереження довкілля, до стану тієї природної спадщини, яка залишиться для наших дітей та онуків. Адже не секрет, що існує багато підприємств, що заробляють свої надприбутки, повсякденно порушуючи вимоги екологічного законодавства, користуючись слабкістю, а то й відвертою корупційністю контролюючих органів. Перемога постих людей, що мешкають в радіусі забруднення – це якраз і є реальна децентралізація, розвиток місцевого самоврядування, скорочення ризиків та сталий розвиток територій.
Справедливого рішення суддів очікують як тисячі постраждалих від екологічних лих мешканців по всій Україні, так і все громадянське суспільство. Тим паче, що перші четверо позивачів до БРСМ – це інваліди першої та другої групи, що без свого городу та з реаліями вітчизняного соціального забезпечення в прямому сенсі опинилися на межі виживання. Деякі громадські екологічні, правові організації, спілки ветеранів АТО та інші патріотичні організації не бажають миритися з таким станом речей в Україні.
Цікаво, що Генеральна прокуратура України також подала паралельний позов до БРСМ щодо відшкодування уже матеріальної шкоди, завданої згаданою пожежею природному довкіллю. Показово, що у формулюванні цього позову зазначено "в інтересах держави". Ми ж діємо "в інтересах людей". Чим цивілізованіша країна, тим менше різниці у цих поняттях. Я сподіваюся, що в Україні вона скоро знівелюється. І як логічний наслідок – середня тривалість життя в нас збільшиться з 68-ти до 80-ти років, як у європейських країнах.
8 
8759
Коментарі
2