Відомий мистецтвознавець, історик, літературознавець, публіцист, професор і учасник ініціативної групи "Першого грудня" Вадим Скуратівський не розуміє тих, хто вважає прийняття закону про мови хитрим маневром. Каже, що за своє довге життя багато побачив і пережив, щоб розуміти, що розвиток подій може бути дуже серйозним.

"Ті, хто говорять, що протестувати не потрібно — це ті конформісти, які думають, що якимось чином ця сама майже катастрофічна ситуація так чи інакше зникне за межами історії. А насправді це може бути початком розколу країни, а це вже різновид громадянської війни", - повідомив він кореспонденту Gazeta.ua.

Як Ви радите діяти противникам цього закону?

- Звичайно, треба діяти конституційними і тільки конституційними засобами, тому що за їхніми межами, як сказав колишній міністр оборони України, тільки вулиця і автомат Калашникова. Якщо Україна здогадається не піти шляхом автомата Калашнікова, то це їй плюс від великої світової історії. Але як воно буде насправді ніхто не знає, тому що мерзотники, які опинилися при владі, йдуть на пролом. Щойно добродій Ківалов в Одесі відверто заявив, що мета цього закону одна — оголошення російської мови другою державною мовою. А це конкретно означає зникнення української мови з самої території України.

Ви вважаєте, що в Україні може дійти до збройних вуличних протестів?

- Все може закінчитися тим, що з усіма цими спікерами, міністрами й президентами буде щось схоже на те, що трапилося в Лівії, коли тамтешній "гіперсултан" вважав, що він десятиріччями робитиме те, що хоче. Потім ми побачили як його тягнули бруківкою, а він кричав: "Не вбивайте!". Але нам не треба цього! І не потрібно таких законів, які ведуть Україну до лівійського і єгипетського синдрому. Я сподіваюся на розум українських громадян усіх "мовних орієнтацій". І я сподіваюся, що десь в останню хвилину та сама мразь, яка опинилася на чолі цієї країни, зрозуміє, що рубає гілку, на якій сидить. Якщо цього не трапиться — попереду маємо катастрофу.

Ваш прогноз дуже песимістичний.

- Я, відверто кажучи, сам наляканий цією ситуацією. Тому що я всього чекав від української так званої еліти, але не чекав отакої фундаментальної дурості. Згадайте, хто облаштував лютий 1917 року в Російській імперії. Більшовики? Та вони були десь на політичному маргінезі. Це зробили самі ж Романови, які і були хазяїнами цієї самої імперії. Що потім було з Романовими, відомо. Але що трапилося з усім іншим населенням імперії ми також знаємо.

Як Ви оцінюєте діяльність опозиції у ситуації, яка склалася?

- Малувато, звичайно, зроблено. Треба вираховувати на кілька шахових ходів політичний процес. Вони повинні були зрозуміти, що рано чи пізно це трапиться і поводити себе відповідним чином. Вони цього не зробили. Їм — трійка з мінусом за їхню поведінку. Те, що трапилося, це вина не лише Ківалових і Колесніченків, але, на превеликий жаль, і опозиції. Але, з іншого боку, поки що надія тільки на опозицію і на людей, які вийшли на вулицю. Що буде далі я не знаю.

×