Статистична похибка вибірки (з імовірністю 0.95 і за дизайн-ефекту 1.5) не перевищує 3,3% для показників близьких до 50%, 2,8% - для показників близьких до 25%, 2,0% - для показників близьких до 10%, 1,4% - для показників близьких до 5%, 0,9% - для показників близьких до 2% та 0,6% - для показників близьких до 1%.
На запитання стосовно того, в яких акціях соціального протесту опитані особисто готові взяти участь,
51% сказали, що не готові брати участь в акціях масового протесту,
41% повідомили, що готові брати участь у певних акціях протесту;
зокрема –
21,6% – у виборчій кампанії,
17,4% – у зборі підписів під колективними відозвами, вимогами, закликами,
16,6% –у санкціонованих мітингах і демонстраціях,
7,7% – у страйках,
5,0% – у загрозах страйком,
4,8% – у пікетуванні державних установ,
3,8% – у бойкоті (відмовах виконання) рішень адміністрації, органів влади,
3,6% – у несанкціонованих мітингах і демонстраціях,
1,8% – у створенні незалежних від владних структур збройних формувань,
1,6% – у захопленні будівель,
0,9% – у голодуванні.
Для оцінки поточної ситуації варто взяти до уваги, що за даними аналогічного опитування КМІС у грудні 2004 року,
коли частка громадян, готових брати участь в акціях протесту, була в 1,4 рази більше і досягала 57% дорослого населення,
то лише у трьох формах протесту відсоток готових брати в них участь був статистично значуще більший ніж зараз:
у виборчій кампанії – 43,7% проти 23,6%,
у санкціонованих мітингах і демонстраціях – 20,3% проти 16,6%,
у голодуванні протесту – 1,6% проти 0,9%.
Тепер, у лютому 2009 року, статистично значуще не менший ніж у 2004 році відсоток готових брати участь:
у страйках (було 7,2%),
у пікетуванні державних установ (було 4,0%),
у бойкоті рішень адміністрації, органів влади (було 3,6%);
та статистично значуще більший ніж у 2004 році відсоток готових брати участь:
у загрозах страйком - 5,0% проти 3,5%,
у несанкціонованих мітингах і демонстраціях – 3,6% проти 2,0%,
у створенні незалежних від владних структур збройних формувань – 1,8% проти 0,9,
у захопленні будівель – 1,6% проти 0,6.
Ці дані показують, що хоча поширеність готовності до протестів зараз помітно менша ніж у грудні 2004 року, але її радикалізація – помітно більша. Тепер явно менше громадян, схильних до стриманих, мирних акцій протесту, а налаштованих на немирні, радикальні акції протесту – помітно більше.
Те, що відсоток радикально налаштованих громадян невеликий, не може заспокоювати. В Україні один відсоток дорослого населення – це близько 370 тисяч громадян.
І ще має сенс пам"ятати, що за підрахунками істориків у Великій французькій революції участь брав приблизно один відсоток населення тодішньої Франції.
Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) - одна із провідних дослідницьких компаній в Україні, що надає повний комплекс послуг за такими напрямками:
соціоекономічні дослідження
маркетингові дослідження
політичні дослідження
дослідження здоров"я
консалтинг та аудит досліджень.
КМІС працює на українському та міжнародному ринках вже 14 років.
4 
8759
Коментарі