Україна зупинилась за крок до вершини – Рибачук

Це був останній рік перед виборчим циклом, п'ятий рік студентського Майдану. Він мав вимоги — оновлення влади. Ми досі наступаємо на ті самі мозолі. Як приклад — незалежні суди. Ми отримали це, але система буде чинити тиск. Ситуація з НАБУ, керівником САП Назаром Холодницьким — показує, що система не збирається здаватись. Влада каже, що цього ніколи не буде, а потім, як їжачки кохаються, зі сльозами на очах, голосують.

Ще одна велика перемога — у війні з Газпромом. Це нечувана річ. У нас гібридна війна, в якій Газпром — це спецназ. Намагаються з його допомогою здолати незалежність багатьох країн. Саме тому активізувався Путін.

Нам вдалось за рахунок внутрішнього тиску змусити проголосувати нардепів за Виборчий кодекс. Це той закон, який Янукович змусив прийняти слухняний парламент — половина Верховної Ради за мажоритарною системою. Із такими законами не запрацювала б жодна Угода про асоціацію з ЄС. Завдяки ньому нардепи перепродають свої округи.

Новий кодекс передбачає, що така система не можлива. Трапилось те, на що ця система ніколи не сподівалась. Але не можна говорити про повноцінну перемогу — реформування виборчої системи ще не закінчено. Найбільше загроза системі — це зміни виборчих правил, боротьба з політичною корупцією. Саме в парламенті приймають закони, які змушують декларуватись антикорупціонерів, призначають суддів. Не можливо змінити систему без зміни Верховної Ради. Потрібно вимагати остаточної виборчої реформи.

Система починає мінятись на місцевих рівнях. Влада її не продумала. Нікому не потрібні незалежні громади. У нас паралельно виникає міцний фундамент демократії. Загнати їх назад у стійло буде складно. Потрібно багато працювати над законом про місцеві вибори. Люди відчули зв'язок — ти голосуєш і це змінює ситуацію. На центральному рівні такого немає.

Медична реформа. Політики казали: за неї ніколи не проголосують, вона не буде працювати. Сьогодні декларації із лікарями підписали біля 10 млн людей. Це значить, що 10 млн підтримують і сприймають реформу. На місцях активно гальмують зміни в медицині навіть серед президентської партії. Попри показову підтримку реформи Порошенком.

У певний час була реальна загроза, що у співпраці з ЄС почнеться відкат. Коли українська влада не хотіла просувати антикорупційну реформу і антикорупційний суд. Європейці говорили про відміну безвізового режиму. Нам тоді казали, що є багато ризиків, Європі — що прийде армія українських бандитів і криміналу. Цього не сталось. Безвіз працює — українська молодь і бізнес користуються цим. Але є загальне враження, що Україна рухалась вгору, зупинилась біля вершини і почала відкочуватись.

Наприклад, земельну реформу весь час відтягують. Ми зупинились тут, не маємо прогресу. Вже є рішення Європейського суду з прав людини, що землю продавати можна. За три місяці після публікації рішення мають змінити законодавство. Українські власники пайових земель мають право активно використовувати їх. Земля зможе вийти з тіньового обігу. Політики обов'язково почнуть використовувати цю тему на виборах.

Основне негативне враження — ми зупинилась. Політики намагаються зберегти систему — коли знаходження у владі гарантує безкарність. Це і мажоритарні нардепи, які спробують привести до влади чинного президента. За рахунок наших податків, округів, адміністративного ресурсу. Тому суд в Полтаві виправдовує Кернеса, в Одесі можуть серед білого дня побити активістів. Це найбільш небезпечний негативний тренд останнього року.

Ростуть спроби зупинити антикорупційну діяльність. Результат розслідувань нападів нульовий. Ніхто нікого не знаходить. Очевидна тенденція нападів на журналістів і активістів під наглядом тих, хто сам займається корупцією. Це ознака агонії.

Попередній режим також намагався нас залякати. Нас тоді вбивали. Дуже не хочеться проходити через шлях Майдану. Громадянське суспільство має навчитись давати гідну відсіч і обирати владу. Наша війна зараз йде саме за це — щоб не було закритих партійних списків і мажоритарних округів, які продаються, за наше право на вибір. У всьому світі демократія — це контроль за владою. А у нас кажуть — це не хаос, влада має бути у влади. Українці вчаться таким визначення. А маємо навчитись змушувати владу діяти так, як вона обіцяла. В цьому наше майбутнє.

Наступний парламент має прийняти закон про партії. Зараз вони всі існують під олігархічним впливом, закриті від людей. Люди, які працюють на місцях, значно активніше підтримують внутрішньо партійну демократію, виборчі реформи. Місцеві депутати ближче до громади. Їм не потрібно, щоб до них присилали з Києва людей, які зробили великі внески керівництву. І їм за це пообіцяли віддати округ чи навіть область. Система почала розвалюватись знизу. Залишитись тільки айсберг, який плаває десь вгорі. Зараз немає залізобетонною системи, яка б підтримувала владу з договірняками і корупцією.

У нас починають повертатись такі великі політики, як Медведчук. Є загроза реваншу, повернення України під вплив Росії — без ЄС, НАТО, зате з корупцією. Це ідеальна система для тих людей, які хочуть такого реваншу. В такому випадку у нас не буде наступних 5 років. У суспільстві колосальний запит на зміни і справедливість. Нахабне повернення усіх проросійських лідерів, тих, хто працює на нашого ворога, матиме потужний супротив.

Якщо оберемо новий парламент, нового президента, наша спроможність захистити країну зросте.

Нам потрібен значний ріст економіки. І Україна готова до цього. Багато з заробітчан приїжджають і роблять тут бізнес. Українці спроможні на підприємливість — потрібно відірвати п'явок. Поляки пережили світову кризу, бо у них опора на малий і середній бізнес, а не глобальні корпорації. Але у Порошенка жевріє надія, що у нього є ще 5 років задовольнити свої амбіції та робити реформи, які не чіпають їх корупційні інтереси.

Західні лідери мають інформацію, хто і на яких офшорах зберігає гроші в українській владі. Але теперішня влада сподівається, що українці поведуться на формулу "краще поганий він, ніж погана вона". Нам потрібно входити у наступний рік значно сильнішими, ніж ми є зараз.