Про це йдеться у дослідженні, яке провела аналітична група компанії "Pro.mova" щодо висвітлення ситуації у Грузії 11 та 12 серпня найбільш відвідуваними українськими інтернет-ресурсами та деякими українськими телеканалами.

Як йдеться у дослідженні, російські ресурси становлять більше половини тих джерел, з яких користувалися інформацією щодо ситуації в Грузії найбільш відвідувані українські інтернет-медіа. Щодо телевізійних каналів, то тут неросійські джерела також програють в інформаційному полі.

Зокрема, "Pro.mova" зазначає, що у висвітленні ситуації телеканалам бракувало обізнаності та збалансованості. Практично всі значущі російські джерела інформації були у той чи інший спосіб інструментами військової пропаганди і свідомо чи несвідомо брали участь в інформаційній кампанії російської влади.

У зв"язку з цим, експерти наголошують, що Україна з інформаційним простором, де перевагу мають російські ЗМI, була частиною поля бою.

За даними дослідження, огляд повідомлень на таких інтернет-виданнях як unian.net, korrespondent.net та podrobnosti.ua показав, що в середньому більше половини тих джерел, з яких вони публікували інформацію щодо ситуації в Грузії, були російськими. На korrespondent.net (ресурс з американськими акціонерами) російськими були 76 і 55% джерел 11 і 12 серпня відповідно (хоча 12 серпня сильно зросла частка західних джерел - з 15 до 32%). Podrobnosti.ua продемонстрували 65 і 58% російських джерел у вказаний період, тоді як західних було менше двох відсотків за обидва з досліджуваних днів. Unian.net використав російські джерела у 45 і 30% повідомлень 11 і 12 серпня відповідно.

У "Pro.mova" також зазначають, що аналіз телесюжетів виявив сильну нестачу контексту та експертних оцінок щодо причин конфлікту (лише Новий канал зауважив нафтовий чинник як причину конфлікту між Грузією та Росією), активне використання російських "супер-фраз" та означень, а також підтримку дисбалансу в інформаційній присутності сторін. Позитивним аналітики вважають те, що канали намагалися знайти свою унікальність у підході до висвітлення інформації.

Дослідники підсумували, що в повідомленнях українських інтернет-видань і на телебаченні бракує неросійських джерел. Практично у жодному сюжеті не було коментаря міжнародних експертів, не було даних міжнародних гуманітарних організацій про кількість жертв та постраждалих.

Як наголошують експерти, єдиною якісною альтернативою ставали потужні міжнародні агентства такі як Reuters, AP чи AFP. Разом з цим, йдеться у дослідженні, західні джерела – значно нейтральніші та професійніші – не заповнили вакуум джерел в інформаційному просторі. Експерти пояснюють це можливою традицією користування російською інформаційною інфраструктурою, а також складністю перекладу з інших джерел, ніж російські.

"Але фактом залишається те, що професійні і збалансовані західні джерела були вторинними, в порівнянні із пропагандистськими повідомленнями з Росії", - підсумовують експерти.