У першому турі точно є серед кого вибирати - Безсмертний

Мій похід на вибори – це виклик популістам, брехунам, злодіям і грошовим мішкам. Моя мета – повернути в політику фаховість і знання. Не можуть керувати державою люди без освіти і досвіду.

Рішення йти на вибори формувалось не на емоціях. А на основі аналізу ситуації, яка склалась в Україні, дієвості влади і тих пропозицій, які могли б кардинально змінити ситуацію. Коли я приймав рішення балотуватися, чітко розумів "діагноз" - яка це хвороба і як її лікувати.

Тепер щодо моїх рецептів. Три чверті з них не сприймаються сьогоднішнім політикумом, оскільки він зайнятий небезпечною грою – змаганнями у популізмі. Та рано чи пізно я достукаюсь до інтелектуалів, еліти і буду почутим.

Ми перебуваємо на етапі зміни поколінь і формування нової сучасної української еліти. Саме тому я зробив спілкування з нею своєю основною стратегією під час передвиборчої кампанії.

Я хочу "інфікувати" своїми ідеями еліту. Якщо істеблішмент стане носіями ідей, прописаних у програмі, озвучених під час виступів, тоді я скажу, що досягнув результату. Посіяне зерно проросте.

У дурнів ніхто ж не списує, - сміється. - Так, мої виступи часто є джерелом натхнення для інших кандидатів. Я радий, що політики вже не бояться говорити про війну з РФ, Кримськотатарську автономію, безпечну реінтеграцію Донбасу, перезаснування держави, легалізацію зброї, ринок землі. Я не боявся піднімати ці питання і п'ять років тому, значить мої ідеї чують. Біда в тому, що сьогоднішній політикум керується виключно гонитвою за власним рейтингом. Люди у владі мають керуватися національними інтересами, а не політичним егоїзмом. Еліта має вести суспільство, а не навпаки.

Президент України є гарантом державного суверенітету, територіальної цілісності України, додержання Конституції України, прав і свобод людини і громадянина. Президент не знижує тарифи і не піднімає зарплати. А якщо кандидат в президенти дає такі обіцянки – то цинічно бреше.

Виборцю, який іде на дільницю, треба вмикати голову і розуміти повноваження президента, а також ціннісні орієнтири кандидата. Насправді, не так важко розшифрувати кожного учасника перегонів. Що для нього найважливіше? Людина, гроші, влада? Політики, які побудували свої кампанії на суцільній брехні, хочуть влади понад усе. Має бути Україна понад усе, а не влада за будь-яку ціну.

Інакше ми отримаємо чергову п'ятирічку злиднів.

Я із задоволенням говорив би з тими, хто каже про об'єднання на основі програмних засад, ціннісних. Але ситуація така, що більшість розмов ведеться навколо підтримки конкретної людини. І кандидатів не бентежить, що у наших програмах є протилежності, нездоланні суперечки. Це свідчить, що кандидатський корпус ставиться безвідповідально до написаних програм. Тому й укладаються союзи між кандидатами без підписання серйозних документів.

Для мене неприйнятний варіант, коли кандидат каже "я підтримую" чужу програму, не обговоривши ні платформу, ні програмні засади. Це ні про що. До того ж серед кандидатів немає жодного неоконсерватора (неоконсерватизм - це сучасна політична течія, що пристосовує традиційні цінності консерватизму до реалій постіндустріального суспільства і визначає урядову політику та політичний курс провідних країн Заходу останніх десятиліть, наприклад: "рейганоміка", "тетчеризм". Кредо "нового консерватизму" — всебічне стимулювання ринкових відносин, приватного підприємництва. - Gazeta.ua). Це або соціал-ліберали, або соціалісти. Більшість цих людей не розуміють реальний стан речей.

Сьогодні є два шляхи: або ти обираєш пріоритетом питання миру, економіки та боротьби з корупцією, або продовжуєш брехати і нічого не робити. Перші дві проблеми створюють небезпеку для існування українського суспільства і держави в цілому. Економіка ж перебуває в "хилому" стані і не здатна обслуговувати ні оборонний, ні соціальний бюджет України. Частка ВВП на одну людину становить 7,8 відсотка від середнього показника у країнах ЄС. Такий наш рівень життя. І на фоні цього деякі кандидати розказують, що вже завтра зарплати вчителів зростуть до 4 тисяч доларів. Ау! За таких показників ВВП? Серйозно?

 

Допустити обрання президентом Володимира Зеленського – це принизити націю. Такий вибір обернеться соромом, який нам вилізе боком. Найрозумніший крок: аби він знявся з перегонів.

Необхідно розуміти, що робитиме президент, і який буде результат. У випадку із Зеленським передбачити неможливо, це "кіт в мішку". Я знаю актора Зеленського, але не знаю такого політика. Він за всю кампанію не був на жодній дискусії. Це робиться свідомо, аби не втрачати рейтинг. Ця гра в політичні хованки - своєрідний обман виборця. Людям відомий образ Голобородька зі "Слуги народу", а не кандидата-політика Зеленського. У президентському кабінеті за кіноафішою не сховаєшся і міжнародні переговори на жартах не побудуєш.

З президентом Рейганом порівнювати некоректно. Він не стрибнув у президентське крісло з Голлівуду, а був губернатором, пройшов випробовування партійною і громадською роботою. Президентські вибори виграв із третьої спроби. До того ж у США сильна державна система, в якій президентом може бути хто завгодно. А українська політична система – це відсутність системи, хаос. А тепер уявіть, якщо хаос буде йти з першого кабінету держави. Це біда.

Кандидат Зеленський – це і є реванш у гарній упаковці. А битва між Порошенком і Тимошенко може призвести до третього Майдану. Вибори – це відповідальність і політиків, і виборців. Людям на дільницях треба зробити розумний вибір. А політикам - віднайти сили визнати вибір народу, яким би він не був.

Тому я прошу всіх кандидатів підписати документ про визнання результату виборів. Я був учасником двох Майданів, тому усвідомлюю, чим може закінчитися третій, якщо комусь із невдоволених кандидатів заманеться його влаштувати. Будь-яка дестабілізація в Києві призведе до катастрофічних наслідків для держави і цим обов'язково скористається Путін.

Той, хто не бреше і є носієм цінностей. Новообраний президент повинен стати архітектором держави. Маємо нарешті побудувати систему, яка працюватиме на людину.

Я взяв участь в усіх існуючих форматах дебатів на українському телебаченні. Небажання більшості кандидатів говорить про культуру політики, дискусії, про відсутність об'єктивної оцінки, про брехливість аргументації багатьох. Дебати демонструють не тільки обізнаність кандидата з якогось питання, а і вміння людини триматися, вести діалог. Страх перед дебатами свідчить, що у політику прийшло багато випадкових людей.

Дебати під час президентських виборів мають бути. Треба змінювати закон про політичні партії, про вибори, і прописувати обов'язкову участь потенційних кандидатів спочатку у внутрішньопартійних праймеріз, а потім - у дебатах з опонентами. Відмовився – вибув із гонки.

Ми проводимо відбір на конкурс Євробачення, Олімпійські ігри. То чому президентські вибори мають бути винятком? Адже ми вибираємо лідера нації на п'ять років. Нам потрібне "сито" для просіювання кандидатів. Інакше і надалі матимемо не політику, а шоу.

Хіба що в ідеалі. Насправді перемогти можна лише паразитуючи на почуттях людей і вкидаючи в це мільйони. Це суперечить моїм принципам.

Чи треба щось із тим робити? Треба. Змінюючи виборче законодавство, просіюючи кандидатів, посилюючи контроль. Та головне, кожен із нас має думати, коли ставить "галочку" у бюлетені.

Обирайте розумом. Голосуйте за цінності. Не продавайте голос за 500 чи 1000 гривень. Продали? Тоді не треба казати, що ваш голос нічого не визначає.

Принаймні в першому турі точно є серед кого обирати. Не можна на дільницях керуватися ярликами "прохідний" і "непрохідний", інакше ми все життя будемо обирати між умовними Юлею і Петром. Треба давати дорогу тим, хто здатен запропонувати цінності, політику правди і якісних змін. Давайте говорити чесно: більшість сьогоднішніх кандидатів у разі перемоги будуть зайняті в першу чергу поверненням вкладених грошей у виборчу кампанію, а не державними справами.

Я не кидаю справу на півдорозі. Це перше моє балотування на президентських виборах. Зробив заявку на політичне лідерство і буду далі працювати. Я впертий.

Так у нас на городі росте прекрасна капуста. Але це хобі і турбота про здорове харчування дітей. Політику я не залишу. Нас чекає складна і відповідальна осінь.

Слабкий рівень президентської гонки і низькі рейтинги всіх кандидатів у президенти – це наслідок слабкого безініціативного парламенту. Сьогоднішня Верховна Рада фактично втратила свою контрольну функцію, оскільки працювала "фантомна більшість". Коаліційний уряд автономізувався і забув, хто його призначив, а програма парламентської коаліції залишилась на папері. Подальший розвиток ситуації в Україні залежить напряму від складу наступної Верховної Ради. Сьогоднішня трійка умовних лідерів не здатна вивести Україну на якісно новий рівень. Слабкому президенту може протистояти лише сильний парламент.

Я поведу нову партію "РУХ +380" на парламентські вибори. Час запропонувати сучасну модернову політичну силу, яка буде здатна сформувати нову українську політичну еліту і запропонує політику майбутнього. Сьогодні ж українська політика перебуває у фазі яскравої вистави. Але після шоу глядач завжди хоче їсти. Тому рано чи пізно розум переможе.