Система проти дітей: експерт пояснив економію Кабміну на ЗНО

Об'єктивності відсутність подвійної перевірки не додала. У кожній системі є поняття – захист від дурнів. Подвійна перевірка – це вона. Якщо на відкритих питаннях трапиться суб'єктивна думка, хтось каже – дитина думає оригінально, поставить високий бал. А хтось – побачить відсутність стандарту, поставить найнижчий бал. Тому і вибудовується система захисту. Подвійна перевірка захищає від необ'єктивності і випадковості. А тепер її прибрали. Десь це може спрацювати проти дітей. Хай це будуть і одиничні випадки.

Систему ЗНО треба розвивати, треба вкладати гроші. Останні п'ять років вона точно не розвивається. Треба переводити її на нову технічну базу. Відмовитися від паперових варіантів. Зараз 2021 рік, а провидимо екзамен, наче це 1991-й. Діти не вміють писати від руки довгих текстів. Я можу написати наліпку з нагадуванням на холодильник. А все інше – за комп'ютером. Дітям мука – так писати.

Потрібен якісно інший технічний і змістовний рівні. У нас кожен рік якусь дурню питають у тестах. Треба впізнати ікону – страшної якості чорно-біле фото. Але якщо це і хороше фото, то яке значення має для вивчення історії? Це просто треба запам'ятати, але нічого це говоритиме про знання історичного процесу, вміння порівнювати. Як в радянські часи – вивчив, здав, забув. Систему треба розвивати, а не шукати, де зекономити. Це найгірша ідея – почати економити на ЗНО таким способом.

ЗНО – чи не єдина успішна реформа, яка забезпечила вступ до вишів. Щороку деякі люди намагаються виступити страшними захисниками ЗНО, піднімаються на порожньому місці хайп, що його скасують. Не думаю, що це зараз зроблять. Це популярна річ серед абітурієнтів. А нинішня влада – рейтингозалежна. Робити непопулярні речі не буде. Люди на посадах з високими зарплатами придумують собі загрози та героїчно їх захищають. Щороку так піаряться.

ЗНО погрожує деградація, якщо не буде розвитку. Будь-яка система, яка не розвивається, деградує. ЗНО – не виняток. Останні п'ять років розвитку немає. Відбувається профанація. Цьогоріч пороговий бал на тести з математики – 10 балів. Це на межі вгадування. 30% його не пройшли. Тобто треба бути патологічним невдахою, щоб не набрати ці бали. Моя колега пройшла тест, ставлячи варіант "Б". І коли ставила варіант "А" – теж пройшла. Це повна профанація. Якщо 30% не склали цього – у нас математику взагалі в школі не вивчають. Є імітація.

Це катастрофа. А ЗНО її прикриває. Було б 20 балів "склав/не склав" – тоді б виявилося, що 70% не знає предмету, може 90%. Треба було б щось робити. Але ми це прикриваємо. З технічних та природничих предметів – смішний пороговий бал.

Головна проблема української освіти – це одночасно її головний ресурс. Це свобода. Український вчитель невільний у всьому. Директор теж. Ця начальнико-центрова система з радянських часів. Такою і залишається. Головне – виконати вказівку. Провести якісь заходи. У нас ювілеєманія. Після чого треба надіслати фото керівництву. Якщо реально пройде дебюрократизація, з'явиться свобода творити й інша освіта.

В учня має бути свобода вибору навчальних предметів. У США в старшій школі 4 обов'язкових предмети. Інші – вибирають самі. У нас – 17. Можливість вибору факультативів – мінімальна. Ми зберегли систему столітньої давності. Всі закріпачені. Яка тут може бути енергія? Філософія така, що держава визначає освіту на 90%, ще до того, як дитина переступила поріг школи. А має – визначати мінімум. Мову, історію, математику, фізичні вправи. Інше – за вибором. У нас не НУШ – нова українська школа. У нас стара радянська школа.

Штатні агенти змін такі думки ігнорують, бо ти не з їхньої пісочниці. Або сприймають як загрозу. Думають, що людина хоче на їхнє місце – значить треба її цькувати. Яку б експертизу не давали найкращі фахівці, це ігнорують. Їм своє робити. Всі обговорення – удавані. Роблять вигляд, що є дискусії.

Ми проводили круглі столи, попереджали про дурниці, ще попереднє керівництво МОН могло їх усунути. Але ніхто нічого не аналізує. Це замкнутість вузького кола. Зберігалася бюрократія, центральна місце керівництва. Не може система так працювати. Реформи зверху не здійснюються. Знизу – вільний учень може створити нову освіту. Так може відбуватися тільки самопіар.

Важко збагнути логіку абсолютних непрофесіоналів, які взялися реформувати українську освіту. Удосконалення поганого – робить стан справ ще гіршим. Що зараз відбувається? Є ілюзія, що систему управління можна не ламати і нову зробити, а модернізувати. Труп – розкладається, а не покращується. Але треба залучати професіоналів, які знають, як відбувається сучасна освіта, як робити інновації у традиційному середовищі. На жаль, біля керма міністерства багато років знаходять випадкові люди. Вони не знають, що робити.

У нас за 30 років, крім ЗНО, відбувається лише профанація. Жодних реформ. Західні ідеї у нас перетворюється в те, що під прапором гуманізму немає другорічників, всі оцінки – позитивні. Ми дали можливість не вчитися та отримати атестат про освіту, яку ти не здобув. Демотивували всіх нормально вчитися.

У Німеччині залишають на другий рік. Ніхто не переведе далі після початкової школи, якщо ти не опонував змісту навчання. Бо далі – ти просто сидітимеш за партою, якщо немає базової підготовки. А у нас дитина сидить без розуміння, що відбувається. Ясно, що сидіти нудно. Тому заважає тим, хто міг би вчитися.

Абсолютно абсурдна система під прапором гуманізму. Але це – псевдогуманізм. Якщо люди не є професіоналими, то не хочуть цього розуміти. Сприймають критику – як заваду реформам. Ми вже напроривалися, що дно пробите. Але прориваємося далі.