15 вересня у кількох містах Росії пройшли опозиційні протести. Учасники вимагали звільнити політичних в'язнів, проведення конституційної реформи з метою зменшити повноваження президента.

- "Марш мільйонів" у Росії без сумніву провалився. Лише організатори називають його перемогою. Учасники невдоволено відгукуються про нього в інтернеті, каже російський публіцист Леонід Радзіховський, 58 років.

Скільки людей було на марші?

- За різними оцінками від 14 тисяч людей до 40. Якщо у Москва, де мешкає 14 мільйонів осіб, виходить на мітинг 14 тисяч, то це ніщо. Пшик. На марші було нудно, люди пішли розчаровані. Навіть не зрозуміли, чого взагалі прийшли протестувати. Люди не знають, що хочуть конкретно. Ситуація в країні їх не влаштовує. Говорять про абстрактні речі - чесні суди, вибори, зміну влади. Як цього досягти, вони поняття не мають. Приходять на мітинг, де можуть разом постояти і голосно посварити Путіна. Добре, що є можливість без страху висловлювати невдоволення. У Радянському Союзі це було не можливим. Але крім цього ніякого сенсу в марші немає. Тому люди роздратовані, розчаровані. Перш за все своїми лідерами. Цього разу до протесту доєдналися комуністи. Мітинги все більше стають схожі на паради КПРС або збір профспілок. Гасла теж не чіткі, схожі на радянські. Говорили про зменшення комунальних тарифів. Про це всі партії розповідають, якщо хочуть отримати підтримку. Останнім часом ціни на комунальні послуги стрімко ростуть. В Україні теж Януковича не люблять. У нас до Путіна краще ставляться, але не в захваті від нього. Люди невдоволені, сварять ціни, чиновників, американців, кавказців. Але від цих слів нічого не змінюється.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Донька Тимошенко розраховує на допомогу Путіна

На попередніх мітингах були такі ж настрої?

- Рік тому на протестах на Болотній площі було більше надії, не дуже усвідомленої й зрозумілої. Думали, зберуться, голосно покричать, і тоді життя зміниться. Не усвідомлювали звідки візьмуться ці чесні суди. Як владу треба змінювати. Але панував весняний настрій, хоч це був грудень. Вперше після великої перерви, ще з часів1990-х у Москві проходить великий мітинг. Люди спільно виступали проти влади і Путіна. Це давало бадьорості, відчуття, що разом можна всього досягнути. Демонстранти і їх лідери говорили, що вибори були сфальсифіковані. Пройшло з того часу 9 місяців, але нічого не змінилося. Влада не реагує взагалі. Ніхто не подав в суди жодної заяви з конкретними фактами фальсифікації. У Росії суди такі, що вирішили би справу на користь влади. Але програвши суди в Росії, є можливість йти далі в європейські. Тому ці мітинги — халявно-тусівочний спосіб проведення часу.

Нащо тоді лідерам їх організовувати?

- Лідери політично недорозвинені, не мають політичної волі. Їм просто подобається щось організовувати. Самі не здатні до реальної клопіткої роботи. Після перших мітингів рік тому вони поїхали відпочивати. Лідер російського Об'єднаного демократичного руху "Солідарність" Борис Нємцов поїхав займатися віндсерфінгом (вид вітрильного спорту на воді - "Ред."). Постійна робота таким лідерам не цікава. Вони хочуть тусуватися, роздавати інтерв'ю, писати жваві замітки. Розуміють, що реально нічого не досягнуть. Тому й особливо не намагаються. Засвітитися у ЗМІ — їх стеля. Займаються улюбленою справою — піаряться.

Чому у протестному середовищі не з'являються  нові лідери?

- На мітинги регулярно ходять два письменника Микола Дубов і Борис Акунін. Своїх цілей вони досягають. Збільшують таким чином свою популярність, особливо на Заході. Тепер за кордоном виступають, як лідери російського протесту. Для просування своїх книжок на Захід це корисно. Підприємці в Росії не мають великої можливості займатися політикою. Інакше скоро вони перестануть бути підприємцями. Але у великому натовпі вистачає людей, яких називають креативним класом, що створює нові цінності. Нових лідерів не виникає, бо така історія. У Росії ніколи не було самоорганізації суспільства. Вона йшло зверху адміністративним тиском. Або мала вигляд нещадних бунтів без сенсу. Чи була організованою професійними революціонерами, терористами, які діяли дисципліновано, фанатично. Зараз таких у Росії нема. Наше суспільство не здатне самоорганізовуватися, як у європейських країнах. Якби могло, то вся історія Росії була зовсім інакшою.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Позиція Росії така — хочете особливого ставлення, приймайте певні умови" - експерт

Якби така організація була, влада зреагувала би на неї?

- Путін реагує лише на силу. Якщо суперник такий, то треба з ним домовлятися. Сила відсутня — немає про що говорити. Якби вийшли на вулиці сотні тисяч людей, природно, що він би зреагував. Спочатку він злякався, сказав публічно кілька невдалих слів. Видно було, що він нервував. Тепер ніяк не реагує, бо нема на що. У деяких містах на протести прийшли 30-50 людей. З будь-якою метою можна зібрати 30 роззяв. Люди ходитимуть на ці мітинги, але їх кількість буде малою.

Ви налаштовані песимістично?

- Я реаліст. На цих лідерів жодної секунди не надіявся. Вони не мають впливу на політику. Реальні процеси залежні від цін на нафту. Важливе значення має поведінка Путіна. Боротися з опозицією він не може, бо нема противника. Але останнім часом він нервує. Путін відчуває, що популярність його впала. При владі знаходиться 13 років. Його прихильники чекають від нього чуда. Він почав ініціювати закони, не дуже приємні політикам. Наприклад, чиновникам скоро заборонять мати власність за кордоном. Але великих змін не очікую у найближчому майбутньому.

×