5 грудня 2013 року не стало першого в історії темношкірого президента ПАР Нельсона Мандели. Він керував державою з травня 1994 по червень 1999 року. Мандела боровся проти режиму апартеїду, провів у в'язниці 27 років.

Головна риса, яку відзначали в ньому все сучасники, - це безкомпромісність. Біографи Мандели стверджують, що він міг вийти з в'язниці набагато раніше - в обмін на відмову від збройної боротьби.

У 1993 році він був нагороджений Нобелівською премією миру. У 2004 році Мандела офіційно припинив участь у громадському та політичному житті, після чого його рідко бачили на публіці. Востаннє на офіційному заході його бачили 2010 року, на чемпіонаті світу з футболу.

На початку червня 2013 року Мандела потрапив до лікарні з рецидивом легеневої інфекції. Його підключали до апарату штучної вентиляції легенів. Періодично повідомлялося, що Мандела перебуває в стабільно критичному стані. Він помер увечері 5 грудня у своєму будинку в Йоганнесбурзі.

Мандела народився 18 липня 1918 року в родині вождя племені тембу. При народженні хлопчика назвали Роліхлахла, що в перекладі з місцевої мови означає "той, що ламає гілки дерев". Єдиний з тринадцяти братів і сестер ходив до школи. Там вчителька дала йому англійське ім'я Нельсон.

У 1939 році Мандела вступив в Форт-Хейр, єдиний університет країни, де мали право навчатися чорношкірі. Але вже в кінці першого курсу він взяв участь в студентському бойкоті проти політики вузу і, відмовившись піти на угоду з керівництвом, прийняв рішення покинути навчальний заклад. Якраз в цей час сім'я вирішила одружити Манделу, який просто втік в Йоганнесбург. Там йому вдалося продовжити навчання і заочно отримати ступінь бакалавра гуманітарних наук.

У 1944 році Мандела вступив до Африканського національного конгресу, а через 17 років створює збройне крило АНК - "Umkhonto we Sizwe"("Спис нації") і оголошує можливість партизанської війни, яка по-справжньому розгорнулася в вісімдесяті роки.

До 2008 року Манделі був заборонений в'їзд у Сполучені Штати без спеціальної санкції Держдепу: Вашингтон визнавав АНК терористичною організацією. Вважається, що саме ЦРУ брало участь в затриманні Нельсона, який був заарештований 5 липня 1962 року. На суді він сказав свою знамениту промову: "Протягом усього життя я повністю присвятив себе боротьбі за африканське населення. Я боровся як проти панування" білих ", так і проти панування" чорношкірих ". Я поважав ідеал демократичного і вільного суспільства, в якому всі громадяни живуть в гармонії і мають рівні можливості. Це той ідеал, заради якого я готовий жити. Але якщо знадобиться, то заради нього я готовий і померти ".

Його засудили до довічного ув'язнення, яке він відбував на острові Роббен поблизу мису Доброї Надії. Там пройшли 18 з 27 років ув'язнення. Мандела вийшов на свободу 11 лютого 1990-го. Йому було вже 73 роки. 1994 року в ході парламентських виборів АНК отримала 62% голосів, а 10 травня Мандела вступив на посаду президента ПАР.

Попри всі труднощі, Нельсон Мандела залишався життєлюбом. Був одружений тричі. У вісімдесят років втретє одружився з удовою свого загиблого друга, президента Мозамбіку Самори Машела, Грасою.

Найромантичнішою історією його життя став роман з королевою краси Номзамо Мадікізела, відомої як Вінні Мандела. Йому було сорок, їй - двадцять чотири, коли вони одружилися. Їх весілля відбулося, коли Нельсон перебував на лаві підсудних у справі про державну зраду, яка ставилася лідерам АНК. Нареченого відпустили з процесу на чотири дні. Історія їхнього шлюбу закінчилася скандально. Вінні звинуватили в причетності до викрадення кількох людей і засудили до шести років в'язниці. Мандела не став втручатися в справи суду і розлучився з дружиною. Від двох шлюбів мав шістьох дітей, 17 онуків і 14 правнуків.

×