Про досягнення й провали України на міжнародній арені у 2016 році Gazeta.ua розповів директор Інституту Євро-Атлантичного співробітництва Олександр Сушко.
Серед позитивів експерт назвав, по-перше, те, що в офіційних документах світ визнав Росію окупантом.
Ідеться, зокрема, про ухвалену на початку липня резолюцію Парламентської асамблеї ОБСЄ "Про порушення прав людини та основних свобод в Криму, порушення прав кримськотатарського населення".
А19 грудня Генасамблея Організації об'єднаних націй проголосувала за проект резолюції "Стан з правами людини у Автономній Республіці Крим та місті Севастополь (Україна)".
"Таким чином визнали окупацію Криму Росією й створили передумови для дипломатичних і судових позовів проти Росії в частині анексії Криму й порушення міжнародного майнового й гуманітарного права в Криму та на Донбасі", - говорить Сушко.
По-друге, вдалося зберегти міжнародні санкції проти Росії: "Захід єдиний в оцінці поведінки Росії стосовно України. Зокрема, в застосуванні санкцій щодо агресора. Це не лише заслуга української дипломатії, а й збіг обставин. Дії Росії у Сирії налаштували весь світ проти Кремля".
15 грудня лідери ЄС домовилися про продовження економічних санкцій проти Росії на шість місяців під час саміту в Брюсселі. А президент США Барак Обама продовжили санкції на рік у березні 2016-го.
Україна впритул підійшла до скасування візового режиму з Європою.
"Ми виконали всі вимоги Європейського Союзу для отримання безвізового режиму. ЄС це визнав. Залишилося тільки дочекатися завершення процедур", - говорить Олександр Сушко.
17 листопада Рада ЄС постановила розпочати міжінституційні переговори щодо безвізу для України.
15 грудня Європейський парламент на пленарному засіданні узгодив механізм призупинення дії безвізового режиму. У січні його мають ухвалити. Очікується, що це відкриє шлях для надання безвізу Україні.
Рішення про скасування віз для України вже погодила Єврокомісія. Тепер його має ухвалити Європарламент, потім — Рада Європи.
Серед невдач міжнародник відзначив безуспішність спроб розв'язати конфлікт на Донбасі.
"Обмін полоненими йде дуже складно. Не досягнуто навіть розв'язання базових питань безпеки. Втрати людей продовжуються. Звичайно, тут не можна покласти всю провину на Україну. Це - невдача світової дипломатії теж", - каже Сушко.
Ще одну проблему року, що минув, Україна взяла з собою у 2017-й. Ідеться про затримку ратифікації Угоди про асоціацію з ЄС.
"Виникла проблема, якої ми не чекали. Ми не були готові до неї. Тепер це перетворилося на довгу історію, яка поки що не має кінця", - каже експерт.
Верховна Рада та Європарламент синхронно ратифікували Угоду ще 16 вересня 2014 року. Однак, досі триває процес її ратифікації країнами-членами ЄС. Лише після цього Угода набуде чинності в повному обсязі. Доти триватиме тимчасове її застосування.
Нідерланди - єдина країна, яка не ратифікувала Угоду про асоціацію України з Євросоюзом, оскільки проти цього висловилися громадяни країни на референдумі у квітні торік.
15 грудня ЄС погодив рішення про завершення ратифікації Угоди про асоціацію з Україною з урахуванням умов Нідерландів. Ідеться про додаткові гарантії того, що асоціація ЄС та України не передбачає зобов'язань безпекового або фінансового характеру і не гарантує вступу України до Євросоюзу.
Уряд Нідерландів планує внести Угоду на розгляд верхньої палати парламенту для ратифікації після 15 березня 2017 року.
Україна не змогла вповні скористатися своїми повноваженнями в Радбезі ООН.
Це Сушко називає третім провалом української дипломатії минулого року: "Діяльність України в Радбезі ООН створила більше проблем, ніж дала переваг. З одного боку, це статусна робота в міжнародній організації, а з іншого — видно на прикладі останньої резолюції по Ізраїлю, що Україна невдало скористалася своїми повноваженнями. Не пояснила свою позицію як міжнародним партнерам, так і суспільству. Тому зазнала іміджевих втрат. Хоча саме її голосування проти поселень громадян Ізраїлю на спірних територіях було виправданим. Позиція України була обгрунтована вже пост-фактум, коли почався скандал".
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: ООН засудила будівництво єврейських поселень у Єрусалимі
Рада безпеки складається з 15 членів організації. Велика Британія, КНР, Франція, РФ та США є постійними членами РБ. Ще десятьох непостійних членів Генасамблея обирає на два роки. Щороку відбувається заміна п'яти з десяти непостійних членів.
П'ять країн - Україну, Єгипет, Сенегал, Уругвай та Японію - було обрано у 2015 році непостійними членами Ради Безпеки на 2016-2017 роки. Україна головуватиме в Радбезі ООН у лютому 2017-го.
2 
8759
Коментарі
1